Медійники заявили про загрозу для медіареформи через зупинення деяких норм Закону "Про медіа"

Фото – golos.com.ua

Низка медійних громадських організацій та медіагруп заявила про загрозу для медіареформи та євроінтеграційному шляху України через зупинення деяких норм Закону “Про медіа”. Відповідну заяву 3 травня оприлюднив на своєму сайті один з підписантів заяви Центр демократії та верховенства права.

Підписанти нагадали, що 31 березня набрав чинності Закон “Про медіа”, який уже отримав високу оцінку у висновку офіційної експертизи Ради Європи.

Проте, йдеться в заяві, сам факт ухвалення законодавства “не є гарантією його якісного виконання”. 

“Воно напряму залежить від виділених на це ресурсів, наявності фахового персоналу та своєчасно ухвалених рішень. Констатуємо, що не встиг ще закон набрати чинності, як деякі його норми вже були зупинені на 2023 рік – рік, коли має бути вчинено найбільше дій на його виконання – розробку і ухвалення підзаконних актів, створення електронного кабінету тощо”, – йдеться в заяві. 

Автори заяви нагадали, що Законом “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” серед іншого було зупинено на 2023 рік норми статей 78, 84, 89 Закону України “Про медіа”. Всі ці норми закону гарантують фінансове забезпечення діяльності медійного регулятора: оплату праці членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; оплату праці працівників апарату Нацради; гарантований законом рівень загального фінансування регулятора; важливе додаткове джерело фінансового забезпечення регулятора – не менш ніж 4% плати за користування радіочастотним спектром України поточного року.

Як зазначають підписанти заяви, зупинення норм не лише ставить під загрозу якісний запуск закону, але і створило юридичну колізію, “коли зник механізм нарахування оплати членам Національної ради”.

“Крім цього, зміни, внесені Кабінетом Міністрів України у постанову №304 від 20.04.2016, яка визначає посадові оклади і загалом умови оплати праці членів медійного регулятора на рівні 21 тис. гривень для члена і 25 тис. гривень для голови Нацради, не відповідають ані рівню відповідальності, ані принципам незалежності регулятора. Адже всі норми, що стосуються фінансової незалежності регулятора, зупинено, а все фінансування, зокрема заробітні плати членів Нацради та працівників апарату, регулює в ручному режимі виконавча гілка влади”, – йдеться в заяві.

Автори заяви зазначають, що така ситуація “прямо суперечить” вимозі ст. 30 директиви, що визначає обов’язок держав забезпечити юридичну відокремленість регуляторів від уряду й функціональну незалежність від їхніх урядів; забезпечити наявність у національних регуляторних установ та органів належних (adequate) фінансових і кадрових ресурсів, а також правозастосовних повноважень (enforcement powers), які дозволяли б їм ефективно виконувати свої функції та сприяти роботі ERGA.

Підписанти наголошують, що тимчасово зменшене фінансування медійного регулятора має бути визначене на рівні закону, а не шляхом його підпорядкування уряду. 

“Враховуючи факт, що моніторинг виконання вимог Європейського Союзу включатиме не тільки оцінку якості й відповідності європейським стандартам прийнятих нормативно-правових актів, а й практику їх застосування та імплементації, вважаємо узалежнення членів Нацради та працівників апарату від виконавчої гілки влади небезпечним з точки зору збереження статусу кандидата в ЄС і продовження переговорів про членство”, – йдеться в заяві.

Підписанти закликали провести аналіз пріоритетних видатків для належного запуску закону про медіа із залученням представників ЄС та вжити заходів для погодження законодавства та практики його застосування в частині забезпечення незалежності медійного регулятора з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги.

Заява є відкритою для підписання, щоб долучитися до неї, звертайтеся на електронну адресу [email protected].

Заяву підписали: Центр демократії та верховенства права, Інститут масової інформації, Лабораторія цифрової безпеки, Український інститут медіа та комунікації, Фундація “Суспільність”, Платформа прав людини, “Інтерньюз-Україна”, Національна асоціація медіа, “Детектор медіа”, Суспільне, 1+1 media, Starlight Media.