Медіаексперти підготують рекомендації журналістам, як працювати з персональними даними

Вітчизняні медіаексперти та юристи хочуть підготувати рекомендації для журналістів і ЗМІ щодо застосування на практиці закону «Про захист персональних даних». Про це йшлося на експертному семінарі на тему «Як працювати з персональними даними: рекомендації для медіа», який пройшов у Києві 10 квітня.

Зі вступом в дію закону «Про захист персональних даних» (1 січня 2011 року), журналісти зіткнулися з проблемами, пов'язаними з отриманням важливої для суспільства інформації. Подекуди намагання довідатися інформацію про представників влади призводить до судових позовів проти самих же журналістів чи ЗМІ, яких звинувачують у порушенні права на приватність. Нерідкими є судові рішення не на користь журналістів, які звертаються до суду з позовами до органів влади, що відмовляються надавати їм публічну інформацію. В обґрунтування своїх рішень суд посилаєтьсяся на рішення Конституційного Суду №2-рп/2012 від 20 січня 2012 року щодо офіційного тлумачення конфіденційної інформації.

У семінарі взяли участь зарубіжні експерти, які поділилися практикою захисту персональних даних в європейських країнах. Їх здивувала надто сувора відповідальність (кримінальна) за порушення норм українського закону про захист персональних даних.

Зокрема, експерт Ради Європи з Нідерландів Шура Нас розповіла про те, що після випадку з порушенням однією газетою прав малолітньої дитини Рада Нідерландів з питань преси внесла зміни у відповідні постанови стосовно недоторканості приватного життя. Одна зі статей звучить так: «Журналіст не чинитиме більшого за необхідний вплив на приватне життя інших осіб в рамках свого репортажу. Порушення конфіденційності приватного життя переходить межу обачливої журналістики у тому випадку, коли це не має належного стосунку до суспільної важливості інформації». Водночас інша норма про недоторканість приватного життя зазначає: «Особи, які займають більш-менш публічні посади, або відомі особи не уникнуть певною мірою небажаної публічності. Їхня особиста поведінка, особливо у закритому та приватному середовищі, має право на захист від небажаного втручання, крім випадків, коли така поведінка має очевидно негативний вплив на їх публічну діяльність».

На думку експертів, встановити межу між правами на недоторканість приватного життя та журналістським обов'язком висвітлювати інформацію в інтересах суспільства мають допомогти не тільки рекомендації, а й Кодекси журналістської етики.

Сенс вносити зміни до Етичного кодексу журналіста стосовно персональних даних є тільки тоді, коли це може бути використано, як аргумент при зміні закону про захист персональних даних, вважає юрист НСЖУ Тетяна Котюжинська. За її словами, головними порушниками цього закону є державні органи влади і ті, хто використання такі бази в рекламних цілях, а не журналісти.

Семінар «Як працювати з персональними даними: рекомендації для медіа» відбувся за сприяння Ради Європи, Європейського Союзу та Інституту медіа права. У заході взяли участь голова відділу з питань захисту персональних даних Генерального директорату з питань прав людини і верховенства права Ради Європи Софі Квасни; експерти Ради Європи Бертіль Котьє (Швейцарія), Шура Нас (Нідерланди); Пьотр Дробек (Польща), а також голова Комісії з журналістської етики Володимир Мостовий, директор Інституту медіа права Тарас Шевченко, юрист Ігор Розкладай, незалежний експерт Дмитро Котляр, юрист НСЖУ Тетяна Котюжинська та інші.

«Телекритика»