ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Медіачек: висновок щодо скарги на матеріал видання "Рівне вечірнє"

31.01.2020, 17:00
Фото – скриншот
Фото – скриншот

У межах спільного механізму громадських організацій "Детектор медіа" та "Інститут масової інформації" для розгляду скарг на ЗМІ "Медіачек" було подано скаргу на матеріал під назвою "Справа про зґвалтування нардепа з Рівненщини "була злита" як покарання від Коломойського – Anonymous" видання "Рівне вечірнє".

Нагадаємо, "Детектор медіа" та Інститут масової інформації запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах організацій розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У разі якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР). 

Публікуємо повний текст висновку:

Висновок №36 щодо скарги на матеріал під назвою "Справа про зґвалтування нардепа з Рівненщини "була злита" як покарання від Коломойського – Anonymous" видання "Рівне вечірнє"

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

  1. 23 листопада 2019 року до ініціативи звернулася громадянка зі скаргою на цей матеріал, мотивуючи її відсутністю перевірки джерел та збалансованості.
  2. Автора розглядуваного матеріалу не зазначено. Дата публікації – 22 листопада 2019 року. 
  3. Тематика оскарженого матеріалу.

У розглядуваному матеріалі йдеться, що телеграм-канал "Shadow Anonymous" повідомив (натомість у розглядуваному матеріалі вміщено посилання на більш раннє повідомлення з цього ж телеграм-каналу, яке також стосується взаємин усередині рівненського владно-бізнесового середовища) нібито "група Коломойського – Палиці карає своїх "слуг", зокрема через поширення дифамаційної інформації, як це сталося з нардепом Романом Іванісовим (судимість за зґвалтування).  Зокрема, розповідається про бізнес останнього, про осіб, зв'язки з якими допомагають йому нібито розвивати цей бізнес (Олексія Хахльова), а також про політиків, із якими в нього не склалися стосунки (Дмитро Соломчук). Зазначено, що частину бізнесу депутата "оформлено" на його помічника та адвоката з Києва Віктора Соколова, а люди з оточення конкурентів Іванісова з бізнесу й політики розповіли Ігорю Палиці про судимість нардепа часів його юності. На завершення матеріалу подано тези про те, що розголос інформації про судимість пов’язаний "з розколом Коломойським "Зе-команди", а Іванісов нібито був покараний, зокрема за нахабне лобіювання кадрових призначень на райони Рівненської області та "несумлінне виконання фінансових зобов'язань перед групою".

ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють цю сферу суспільних відносин

Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

"Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності всіх повідомлень, відео- та аудіоматеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, пресслужб та інших джерел" (п. 6);

"Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення" (п. 9);

"Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів" (п. 10).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Висвітлення в ЗМІ взаємин між представниками влади слугує суспільному інтересу, але воно не має зводитися до переказування чуток і пліток.

2. Поширення анонімними особами інформації на політичну тематику може мати на меті маніпулювання громадською думкою, тому журналістський матеріал не має базуватися лише на таких неідентифікованих джерелах.

3. Достовірність. Єдиним джерелом інформації, на яке посилаються в розглядуваному матеріалі, є анонімний телеграм-канал. Поряд із тим, що анонімний автор телеграм-каналу може маніпулювати інформацією у власних інтересах, у самому розглядуваному матеріалі немає навіть припущень щодо особи, яка може стояти за цим телеграм-каналом, і загалом щодо його "редакційної політики" (про кого розповідають у каналі, кого критикують, наскільки поширювані там твердження про факти співпадають із реальністю тощо). Ініціатива у висновку № 5 від 19 квітня 2019 року зазначала, що "неназвані джерела інформації позбавляють аудиторію ЗМІ можливості самій повноцінно оцінити як зміст цієї інформації, так і її достовірність, (не)заангажованість її поширювача тощо".

Отже, якщо редакція таки вирішила брати інформацію з анонімного телеграм-каналу, необхідно було перевірити її в інших джерелах (посилань на них або свідчень того, що інформацію намагалися перевірити, у матеріалі немає). У розглядуваному матеріалі просто переказане українською мовою повідомлення телеграм-каналу. Тож якщо автор маніпулював інформацією або пропагував певну точку зору, то редакція просто дозволила себе використати як додатковий інструмент поширення цієї маніпуляції та пропаганди.

Ініціатива вже зазначала у висновку № 21 від 13 вересня 2019 року: "Хоча в рішенні в справі "Thorgeir Thorgeirson проти Ісландії" від 25 червня 1992 року (п. 65) Європейський суд із прав людини фактично допускає базування журналістського матеріалу на чутках, але це стосується загального стану законності в правоохоронних органах. На думку ініціативи, не можна подавати в журналістському матеріалі як факти чутки щодо конкретної особи. Цей випадок не можна вважати таким, що вписується в згаданий прецедент Європейського суду з прав людини".

Отже, це порушення професійного журналістського стандарту достовірності  інформації.

4. Збалансованість і повнота подання інформації. У розглядуваному матеріалі не подано коментарів його фігурантів, а також не сказано, чи зверталася редакція по коментарі, і якщо так, то до кого саме. Це порушення стандарту збалансованого подання інформації.

Також порушення стандартів достовірності та збалансованості подання інформації автоматично ведуть до її неповноти й порушення ще й цього професійного стандарту.

5. Фактично журналісти переказали повідомлення з телеграм-каналу невідомого походження, очевидно в поспіху вказавши навіть некоректне гіперпосилання на це повідомлення. Сумнівно, що в таких перегонах із вправляння в комбінаціях клавіш "копіювати" і "вставити" журналісти зможуть перемогти, адже в соціальних мережах інформація поширюється швидше й здебільшого охоплює ширшу аудиторію. Натомість утрачається функція журналістики надавати своїй аудиторії якомога більше перевіреної інформації, яка могла б бути конкурентною перевагою журналістики порівняно із соціальними мережами та месенджерами.

Ініціатива "Медіачек" констатує, що редакція видання "Рівне вечірнє" в матеріалі під заголовком "Справа про зґвалтування нардепа з Рівненщини "була злита" як покарання від Коломойського – Anonymous" порушила професійні журналістські стандарти достовірності, збалансованості й повноти подання інформації (пункти 6, 9 і 10 Кодексу етики українського журналіста).

31 січня 2020 року

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!