ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Медіачек: висновок щодо скарги на матеріал інтернет-видання "Апостроф"

26.02.2020, 11:10
Фото – фейсбук Апострофа
Фото – фейсбук Апострофа

У межах спільного механізму громадських організацій "Детектор медіа" та "Інститут масової інформації" для розгляду скарг на ЗМІ "Медіачек" було подано скаргу щодо матеріалу "Скандал в Киевской академии искусств: прокуратура расследует "финансовые махинации" родительских фондов" інтернет-видання "Апостроф".

Нагадаємо, "Детектор медіа" та Інститут масової інформації запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах організацій розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У разі якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР). 

Публікуємо повний текст висновку:

Висновок №40 щодо матеріалу "Скандал в Киевской академии искусств: прокуратура расследует "финансовые махинации" родительских фондов" інтернет-видання "Апостроф"

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

  1. 29 листопада 2019 року до Ініціативи звернулася громадянка зі скаргою, мотивованою поданням у цьому матеріалі лише однієї точки зору та безпідставністю звинувачень у бік батьків учнів.
  2. Матеріал датований 21 жовтня 2019 року, автором указано Миколу Ткачука.
  3. Матеріал висвітлює конфлікт у Київській дитячій академії мистецтв, якому також було присвячено один із випусків програми "Гроші" каналу "1+1", проаналізований Ініціативою у висновку № 27.

ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють цю сферу суспільних відносин

Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

"Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіоматеріалів, отриманих від представників загалу, фрилансерів, пресслужб та інших джерел" (п. 6);

"…Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення" (п. 9);

"Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів" (п. 10).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Питання роботи так званих батьківських фондів при закладах середньої освіти є суспільно важливим, адже традиційно є певна дилема: з одного боку, частина батьків готова вносити власні додаткові кошти, щоби покращити умови навчання своїх дітей, а інша частина може бути не готова до цього, зокрема з огляду на те, що отримання середньої освіти оплачується за бюджетний кошт.

2. Ініціатива не раз звертала увагу на необхідність дотримання балансу під час висвітлення питань, щодо яких є явно відмінні точки зору. Професійний журналістський стандарт збалансованого подання інформації має свої особливості для новинних і окремо для аналітичних матеріалів.

3. Посилання на джерела інформації. У матеріалі не раз трапляються такі посилання на джерела, як: "как рассказывают собеседники издания...", "Апострофу" стало известно…", "…сетует в комментарии собеседник издания, близкий к руководству академии", "по информации нашего источника…", "рассказывают очевидцы". Явних підстав тримати в секреті джерела інформації в журналістів видання немає, оскільки життю чи здоров'ю цих джерел нічого не загрожує. Погіршення стосунків з групою людей, із якими вони й так уже перебувають у конфлікті (близькими до батьківських фондів та опонентів нового ректора КАМ) однозначно не є підставою для анонімізації джерел інформації. Тим більше що факти, повідомлені такими, по суті, неназваними джерелами, практично завжди на користь однієї зі сторін описуваного конфлікту – керівництва Академії мистецтв.

Відсутність джерел ускладнює перевірку (подальше дослідження) наданої цими джерелами інформації для читачів матеріалу, в яких може виникнути бажання самим пересвідчитися в її правдивості або ще більше заглибитися в суть питання. Крім того, виникає сумнів у тому, що надану цими джерелами інформацію журналісти взагалі перевіряли. Адже пошук інформації в альтернативних джерелах збільшує імовірність знайти джерело, яке не висуватиме вимогу щодо анонімності). Загалом велика кількість анонімних джерел викликає сумніви щодо того, чи ці джерела та отримані від них факти не є вигаданими. Також не зрозуміло, чи кожне неназване джерело є окремою людиною, чи під кількома ховається одна людина.

4. Збалансованість. У початковому вигляді розглядуваний матеріал практично не містив позиції іншої сторони конфлікту, а саме противників нової ректорки і представників батьківських фондів при академії. Як зазначено в самому матеріалі, вже після його публікації з редакцією зв'язалася Галина Третяк, після чого в матеріал було додано її позицію, яка, однак, не охоплює всіх аспектів розглядуваної теми.

Наприкінці матеріалу зазначається, що редакція готова вислухати та розмістити "за необхідності продовження розслідування". Але за розміщеним там же тегом "Киевская академия искусств" на сайті можна знайти лише один матеріал – цей.

У розглядуваному матеріалі не зазначається, чи зверталися взагалі журналісти під час його підготування по коментарі до іншої сторони конфлікту. Водночас у матеріалі, наприклад, є залишені без відповіді питання щодо витрачання коштів батьківськими фондами, які їх представникам можна й треба було адресувати під час підготовки тексту.

Особлива критична увага в матеріалі приділена Сергію Овсяницькому, але знову ж таки в матеріалі не зазначено, чи намагалися журналісти з ним контактувати.

Розглядуваний матеріал не є новинним, а претендує на те, щоб бути аналітичним. Але в підборі та поданні інформації для аналізу (засновків) у таких матеріалах теж необхідно забезпечувати збалансоване подання інформації. Тож бачимо порушення також і професійного журналістського стандарту збалансованості.

5. Ініціатива вже не вперше зазначає, що порушення професійних стандартів достовірності та збалансованого подання інформації автоматично спричиняє і порушення професійного журналістського стандарту повноти подання інформації. Крім того, в розглядуваному матеріалі не подано коментарів незалежних експертів.

6. Зважаючи на те, що в розглядуваному матеріалі є порушення стандартів збалансованості та достовірності з ухилом на користь керівництва академії та на шкоду його опонентам, матеріал також варто вважати упередженим щодо останніх.

Ініціатива "Медіачек" констатує, що редакція інтернет-видання "Апостроф" у матеріалі під назвою "Скандал в Киевской академии искусств: прокуратура расследует "финансовые махинации" родительских фондов" порушила професійні журналістські стандарти достовірності, збалансованості, повноти й неупередженості подання інформації (п.п. 6, 9 і 10 Кодексу етики українського журналіста).

25 лютого 2020 року

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!