ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Медіачек: висновок щодо матеріалу "Вголос"

22.06.2020, 13:41
Фото – скриншот із Вголос
Фото – скриншот із Вголос

У межах спільного механізму громадських організацій "Детектор медіа" та "Інститут масової інформації" для розгляду скарг на ЗМІ "Медіачек" було подано скаргу щодо новинного матеріалу з сайту інформаційного агентства "Вголос" під заголовком "Безсмертні рагулі!": львів’ян шокував натовп у церкві на Благовіщення під час карантину (фото)".

Нагадаємо, "Детектор медіа" та Інститут масової інформації запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах організацій розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У разі якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Публікуємо повний текст висновку:

Висновок №62 щодо новинного матеріалу з сайту інформаційного агентства "Вголос" під заголовком "Безсмертні рагулі!": львів’ян шокував натовп у церкві на Благовіщення під час карантину (фото)".

І. Дані щодо скарги та оскаржуваного матеріалу

  1. 9 квітня 2020 року до Ініціативи "Медіачек" надійшла скарга від громадянина на цю новину. Скаржник вважає, що заголовок образливий, а журналіст просто скопіював повідомлення із соціальної мережі, не зробивши в матеріал свого внеску.  
  2. Новина була опублікована на сайті 7 квітня 2020 року без зазначення автора.
  3. У ній повідомляється, що користувач неназваної соціальної мережі (cудячи з наведених скриншотів повідомлень, це Facebook) Володимир Скорик виклав у ній фото натовпу біля церкви під час карантину; наведено самі ці фото, пояснення щодо того, що це за релігійне свято, та коментарі інших користувачів соцмереж з цього приводу.   

ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють цю сферу суспільних відносин

Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

  • "Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності всіх повідомлень, відео- та аудіоматеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, пресслужб та інших джерел" (п. 6).
  • "Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного…" (п. 9).
  • "Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів" (п. 10).
  • "Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу. Необхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики" (п. 15).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Як уже зазначала Ініціатива, використання матеріалів із соціальних мереж як джерела інформації для журналістського матеріалу є припустимим за дотримання вимог професійних журналістських стандартів.

2. Щодо нібито неналежності розглядуваного матеріалу до журналістських за своєю суттю. Скаржник вважає, що в цьому матеріалі лише скопійовано допис із соцмережі з коментарями до нього. Ініціатива не може з цим погодитись, оскільки журналісти подали додаткову інформацію, яка відсутня в дописі пана Скорика: назву храму, пояснення щодо того, яке релігійне свято відзначається в ньому. Цього не досить для якісного журналістського матеріалу, але цей матеріал усе ж не можна вважати копіюванням інформації із соцмережі, нежурналістським тощо.

3. Щодо заголовка. На початок заголовка винесено нібито цитату когось із львів'ян – реакцію на ситуацію біля храму: "Безсмертні рагулі!" Але насправді дослівно саме такої фрази в коментарях, оприлюднених у цьому матеріалі, немає, є лише окремі образливі слова, зокрема "рагулі". Фраза в заголовку є не цитатою когось із користувачів соцмереж (принаймні тих, що процитовано в матеріалі), а витвором журналістів. Це порушення професійного журналістського стандарту недопущення образливих висловлювань. Також у заголовку має місце порушення професійного стандарту відокремлення фактів від коментарів, оцінок та припущень, оскільки подано цитату, якої не існувало, всіх коментаторів первісного допису визначено як "львів'ян" не зрозуміло на яких підставах (користувачі соцмереж далеко не завжди зазначають у своєму профілі місце проживання, тому це твердження виглядає сумнівним).

4. Баланс. Журналісти ідентифікували храм, про який ідеться в процитованому дописі із соцмережі. Але коментарів настоятеля або інших представників храму в матеріалі не подано, а також нічого не зазначено щодо того, чи журналісти намагалися їх отримати. Хоча, зважаючи на переважно негативне і не цілком однозначне сприйняття інформації про події біля храму, подання другої точки хору в матеріалі було необхідним. Це порушення професійного стандарту збалансованого подання інформації.

5. Достовірність. Матеріал базується на одному дописі в соцмережі та коментарях до нього. Сторінка пана Скорика не містить відповідного допису в режимі вільного перегляду для всіх (можливо, він доступний лише його фейсбук-друзям або був видалений після публікації).

Саме по собі фото натовпу людей біля церкви ще не підтверджує того, що воно було зроблене в період дії карантинних обмежень. Це лише твердження пана Скорика, яке журналістам слід було перевірити. Журналісти могли б на місці (особисто або через інших людей) з'ясувати достовірність фото та повідомлення поряд із ним чи ще в якийсь спосіб прояснити цей факт, але в розглядуваному матеріалові нічого не свідчить про те, що журналісти це робили. Це порушення професійного стандарту достовірності.

6. Відсутність збалансованості та перевірки на правдивість цитованого повідомлення автоматично є порушенням професійного журналістського стандарту повноти подання інформації.

Ініціатива "Медіачек" констатує, що редакція інформаційного агентства "Вголос" у матеріалі "Безсмертні рагулі!": львів’ян шокував натовп у церкві на Благовіщення під час карантину (фото)" не дотрималася пунктів 6, 9, 10 і 15 Кодексу етики українського журналіста, хоча сам цей матеріал є журналістським.

19 червня 2020 року

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!