Медіачек: висновок щодо матеріалу інтернет-видання “Politerno”

Фото – скриншот з politerno.com.ua

У межах спільного механізму громадських організацій “Детектор медіа” та “Інститут масової інформації” для розгляду скарг на ЗМІ “Медіачек” було подано скаргу щодо матеріалу інтернет-видання “Politerno” під назвою “За які гроші нардеп Головко купив ринок в центрі Тернополя?” від 4 липня.

Нагадаємо, “Детектор медіа” та Інститут масової інформації запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах організацій розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У разі якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Публікуємо повний текст висновку:

Висновок №21 щодо матеріалу інтернет-видання “Politerno” під назвою “За які гроші нардеп Головко купив ринок в центрі Тернополя?”

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 24 липня 2019 р. до ініціативи "Медіачек" надійшла скарга від громадянина щодо матеріалу інтернет-видання "Politerno" під назвою "За які гроші нардеп Головко купив ринок в центрі Тернополя?", датованого 04.07.19. Скарга мотивована недостовірністю інформації в матеріалі.
2. Автор матеріалу не зазначений. Посилання на матеріал тут.
3. Зміст оскарженого матеріалу. Він розпочинається ввідним абзацом такого змісту: "За дві каденції у Верховній Раді нинішній кандидат у народні депутати Михайло Головко з бідного-пребідного хлопченяти з розумними очима перетворився на поважного бізнесмена". Далі повідомляється, нібито нардеп "розжився квартирою" в Тернополі й будинком, записаним на дружину, на майже пів тисячі квадратних метрів у Збаразькому районі; що вони з дружиною їздять на авто японського виробництва й мають на рахунках кілька тисяч доларів та гривень.

У наступному абзаці розглядуваного матеріалу зазначено: "А за які "шиші" нардеп купив тернопільський ринок "Купон"?", і далі: "…подейкують, що ця торгова площа з павільйонами обійшлася новому власникові до мільйона "зелених"!!!" Після цього вказано, що до нардепа в правоохоронців можуть виникнути питання, але Конституційний Суд скасував статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення. Завершується матеріал пропозицією ознайомитися з іншим матеріалом під назвою "На Кременеччині Головка назвали брехуном".

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють дану сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста:

• "Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста…" (п. 6).
• "Інформаційні та аналітичні матеріали мають бути чітко відокремлені від реклами відповідною рубрикацією" (п. 7).
• "Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення..." (п. 9).
• "Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів" (п. 10).

2. Законодавство

2.1. Закон України "Про рекламу" (270/96-ВР):

• "Реклама – інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару" (абзац 11 ст. 1).
• "Прихована реклама – інформація про особу чи товар у програмі, передачі, публікації, якщо така інформація слугує рекламним цілям і може вводити в оману осіб щодо дійсної мети таких програм, передач, публікацій" (абзац 10 ст. 1).
• "Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу" (ч. 1 ст. 9).
• "Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, у якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами" (ч. 3 ст. 9).
• "Прихована реклама забороняється" (ч. 5 ст. 9).

2.2. Закон України "Про вибори народних депутатів України" (4061–VI):

• "Передвиборна агітація – це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата у депутати або партію – суб'єкта виборчого процесу. Передвиборна агітація може здійснюватися в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України" (ч. 1 ст. 68).
• "Усі матеріали передвиборної агітації повинні бути відокремленими від інших матеріалів і означені як такі" (ч. 17  ст. 74).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Питання особистих статків посадових осіб, народних депутатів є суспільно важливою інформацією апіорі, а також з огляду на поширеність в Україні корупції та чиновницьких зловживань.
2. У той же час Ініціатива у своїх попередніх висновках уже неодноразово наголошувала на важливості дотримання професійного стандарту збалансованості подання інформації, наведення всіх вагомих точок зору з дискутованого питання, а також подання посилань на джерела інформації в матеріалі.
3. Достовірність подання інформації. В розглядуваному матеріалі наводиться доволі багато інформації про майно нібито М. Головка. Але жодного разу не вказано, звідки дані про будинок, автомобілі, а щодо суми придбання ринку "Купон" лише зазначено: "подейкують" і "балакають". Хоча в рішенні у справі "Thorgeir Thorgeirson проти Ісландії" від 25.06.92 (п. 65) Європейський суд із прав людини фактично допускає базування журналістського матеріалу певною мірою й на чутках, але це стосується загального стану законності в правоохоронних органах, і, на думку Ініціативи, не є припустимим подавати в журналістському матеріалі в якості фактів чутки щодо конкретної особи. Даний випадок не можна вважати таким, що вписується в згаданий прецедент Європейського суду з прав людини.

Таким чином, у розглядуваному матеріалі порушено професійний стандарт достовірності інформації.

4. Незбалансованість і неповнота подання інформації. В розглядуваному матеріалі не наведено позиції Михайла Головка, членів його сім̕̕ї або незалежних експертів, які досліджували його статки і стиль життя (якщо такі були). Ініціатива вже неодноразово зазначала, що аудиторія "має отримати якомога більш повну інформацію, зокрема почути позицію того, проти кого висуваються звинувачення в матеріалі". Якщо останній відмовився від коментарів, то про це мало би бути чітко зазначено в матеріалі.

Також нами не раз наголошувалося, що незбалансованість матеріалу призводить і до його неповноти. У розглядуваному випадку до такої неповноти додається ще й відсутність посилань на хоч якісь джерела наведеної інформації (див. вище).

5. Відокремлення фактів від коментарів та оцінок. Фраза "…з бідного-пребідного хлопченяти з розумними очима перетворився на поважного бізнесмена", припущення про напівриторичні питання, які міг би поставити читач у контексті розглядуваного матеріалу, про можливі питання від правоохоронних органів – усе це прояви коментарів та оцінок з боку автора матеріалу, який є новинним. Як уже зазначала Ініціатива "Медіачек" у своєму висновку № 9: "Власні оцінки журналіста в новинному контенті стають на заваді тому, щоби читачі його матеріалу самі робили оцінки виходячи з наданих у ньому фактів. Якби йшлося про аналітичний контент, то вимоги до власних оцінок не були б такими жорсткими, але в даному випадку розглядається новинний матеріал". Відповідно, наявне порушення вказаного професійного стандарту.
6. Упередженість та агітаційний характер матеріалу. Відсутність достовірності, балансу інформації в розглядуваному матеріалі, негативні оцінки його автора в бік М. Головка вказують на упереджене подання інформації про останнього.

Розглядуваний матеріал привертає увагу й підтримує інтерес читача (залежно від того, чи відомо конкретному читачеві про М. Головка) щодо особи відповідного народного депутата. Матеріал було розміщено в період передвиборної кампанії. Зважаючи на викладене вище, розглядуваний матеріал був розміщений не з метою інформування аудиторії, а передовсім для спонукання потенційних виборців Михайла Головка не голосувати за нього, тобто є прихованою агітацією. 

З урахуванням вищенаведеного констатуємо, що редакцією інтернет-видання "Politerno" в матеріалі "За які гроші нардеп Головко купив ринок в центрі Тернополя?" від 4 липня ц.р. було порушено вимоги п.п. 6, 7, 9 і 10 Кодексу етики українського журналіста, а також ч. 17  ст. 74 Закону України "Про вибори народних депутатів України".  

13 вересня 2019 р.