ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Медіачек: висновок щодо матеріалу газети "Лица"

23.03.2020, 10:15
Фото - фейсбук Лица
Фото - фейсбук Лица

У межах спільного механізму громадських організацій "Детектор медіа" та "Інститут масової інформації" для розгляду скарг на ЗМІ "Медіачек" було подано скаргу щодо матеріалу «Методы воспитания» на сайті газети «Лица».

Нагадаємо, "Детектор медіа" та Інститут масової інформації запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах організацій розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У разі якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР). 

Публікуємо повний текст висновку:

Висновок  №44 щодо матеріалу «Методы воспитания» на сайті газети «Лица»

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

  1. 4 січня 2020 року до Ініціативи звернулася громадянка зі скаргою на цей матеріал. Скарга мотивована необ’єктивністю й упередженістю матеріалу, приниженням честі та гідності  дітей та дорослих, дискримінацією людей за релігійною ознакою, порушенням прав дитини.
  2. Матеріал опубліковано на сайті 26 грудня 2019 року в рубриці «Общество», авторка – Маргарита Закора. Вона регулярно виступає авторкою матеріалів на сайті «Лиц».
  3. Розглядуваний матеріал фактично є розповіддю авторки про суттєві недоліки, які вона вбачає в роботі дошкільного навчального закладу, куди ходять її онуки.
  4. Ініціатива зверталася до cкаржниці за уточненням щодо її звинувачень у публікації фото дитини, оскільки розглядуваний матеріал не містить фото дітей у дитсадку. Скаржниця надала зразок фото з дитиною, яке виглядає як повний варіант одного з фото, розміщених у розглядуваному матеріалі. Тобто можна припускати, що в ньому було вміщене це фото, а згодом зображення дитини обрізали й попереднє повне фото замінене усіченим варіантом.

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

  1. Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):
  • «Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов'язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом є вищою, ніж приватні інтереси особи.» (п. 3);
  • «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);
  • «…Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9);
  • «Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано…» (п. 10);
  • «Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу. Необхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики.» (п. 15);
  • «Журналіст має бути особливо обережним при висвітленні питань, пов’язаних із дітьми. Журналіст та редактор повинні мати обґрунтовані підстави для висвітлення приватного життя неповнолітньої особи (осіб) та дозвіл на це від її батьків чи опікунів...» (п. 18).
  1. Цивільний кодекс (№ 435-IV):

«Стаття 308. Охорона інтересів фізичної особи, яка зображена на фотографіях та в інших художніх творах

  1. Фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи,..

  1. Фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб.»

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

  1. Висвітлення якості роботи дошкільних навчальних закладів є суспільно важливим, а пов̕̕язана з дітьми тематика привертає увагу багатьох читачів.
  2. Ініціатива не раз наголошувала, що матеріали, в яких викладено суб̕̕єктивну позицію автора, мають бути належним чином ідентифіковані для читача/глядача.
  3. Маркування матеріалу. Матеріал розміщений у рубриці «Общество». Також зверху матеріалу зазначено дрібним шрифтом: «Главная → Письма → Общество → Методы воспитания». Таким чином, маркування рубрики, в якій розміщений матеріал, є плутаним і нечітким. Те, що публікація належить до «листів», побачить лише дуже уважний читач. А велика кількість граматичних, синтаксичних та стилістичних помилок у тексті свідчить про те, що з ним не працював редактор.

Зміст матеріалу свідчить, що він є викладом особистої позиції Маргарити Закори, стосується її онуків і його, не виключено, могли б інтуїтивно сприймати як лист до редакції, а не журналістський матеріал, якби пані Закора не була постійною авторкою «Лиц». У цьому випадку матеріал є викладом її позиції, а не журналістським матеріалом, а це вимагало чіткого маркування матеріалу як авторського (в рубриці «блоги», «авторська колонка», «листи до редакції» абощо).

Ініціатива вже раніше зазначала у подібній справі: «матеріал не був маркований як редакційна колонка або іншим подібним чином,.. частина аудиторії могла сприйняти його як матеріал, що об’єктивно інформує».

Отже, зважаючи на відсутність чіткого маркування матеріалу як авторського, редакція технічно несе відповідальність за потенційне недотримання в ньому професійних журналістських стандартів.

  1. Щодо можливої публікації фото дитини. Оскільки матеріал є викладом особистої позиції авторки, то і писався він, а тим більше вміщені в ньому фото робилися, ймовірно, за особистою ініціативою Маргарити Закори та на її розсуд. Фотографуючи, вона не діяла як журналістка. З огляду на це Ініціатива не надає оцінки тому, в який спосіб були зроблені фото.

Зараз у розглядуваному матеріалі немає фотографій дитини (перше фото, під заголовком, очевидно постановочне й цього дитсадка не стосується), а якщо фото з дитиною було опубліковане, то згодом його прибрали, тобто ймовірне порушення було виправлене редакцією. З огляду на це Ініціатива утримається від констатації порушення ст. 308 Цивільного кодексу.

  1. Збалансованість. Цей матеріал не містить позиції керівництва дошкільного навчального закладу або когось із його працівників, згаданих у матеріалі. Це можна вважати природним для авторського, нежурналістського матеріалу, але зважаючи на те, що цей матеріал може сприйматися як журналістський, Ініціатива констатує порушення професійного стандарту збалансованості подання інформації. Порушення цього стандарту також автоматично тягне за собою порушення стандарту повноти подання інформації.
  2. Посилання на джерела інформації. У матеріалі є твердження про факти, взяті невідомо звідки. Зокрема, йдеться про твердження, що колектив садочка, або принаймні його керівниця, нібито сім років років отримував зарплатню «за відсутності роботи»; «четыре раза провели по бумагам озеленение, но так и не посадили ни одного деревца». Сумнівно, що авторка мала змогу ознайомитися з відповідними документами, зокрема в одному випадку вона зазначає, що лише надіслала інформаційні запити. Отже, технічно наявне порушення професійного журналістського стандарту посилання на джерела інформації.
  3. Дискримінаційні твердження. Авторка наголошує на конфесійній належності людей, про яких пише, хоча це не стосується описаної ситуації. Зокрема: «Ольга Михайловна, называющая и обучающая детей говорить на Ивана козёл, придурок, рогатый и т.д. Она является прихожанкой царства иеговы.» Немає ознак того, що описана негідна поведінка якось стосується конфесії, до якої належить Ольга Михайлівна. Але негативний образ по суті було поширено на всіх осіб з аналогічним релігійними переконаннями.

Також у матеріалі є кілька згадок про дітей з інвалідністю, наприклад: «я не знаю как на счёт аппетита у аутистов, но дети ложились спать практически с полными тарелками, оставленными на столах…» Ініціатива не вважає таке порівняння дітей між собою доречним ані журналістського матеріалу, ані для листа в редакцію, якщо вона вирішила його опублікувати. Це порівняння не додає нових фактів для розуміння описуваної в матеріалі ситуації, а сама його термінологія стигматизує дітей.

Авторка висловлюється образливо про співробітниць дотсадка: «ідіотка»; «…огромная Ольга Михайловна уютно, примостив свой зад на детский стул, отдыхала…»; «)о при этом даже дура не поняла, что показала всю свою работу методиста»; «персонал набрали в д/сад прямо с улицы. Кого-то с соседнего дома, кого-то прямо от мусорника оторвали..».

Отже, в матеріалі є порушення професійного журналістського стандарту неприпустимості дискримінації та образливих висловлювань. Навіть за умови публікації матеріалу під чітким маркуванням як нежурналістського контенту така публікація виглядала б сумнівно з огляду на процитовані дискримінаційні пасажі.

  1. Ініціатива не може підтвердити чи заперечити викладені в розглядуваному матеріалі факти, адже для цього необхідно було б проводити їх перевірку на місці. Але редакція, замість публікувати цей матеріал під нечітким маркуванням, без редагування та з дискримінаційними й образливими твердженнями в ньому, могла б підготувати журналістський матеріал щодо ситуації цьому дитсадку, отримавши коментарі від його керівництва та представників місцевої влади, до сфери відповідальності яких належать питання дошкільної освіти.

Серед інших тверджень авторки про персонал дитсадка є й такі, що містять звинувачення в порушенні прав дітей. Такі звинувачення вимагають перевірки й не можуть бути опубліковані у формі суб’єктивних звинувачень із боку людини, яка конфліктує зі звинуваченими.

Ініціатива «МедіаЧек» констатує, що редакція газети «Лица» на своєму сайті в матеріалі «Методы воспитания» не допустила порушення ст. 308 Цивільного кодексу, але технічно припустилася порушення професійних стандартів збалансованості, повноти й неупередженості подання інформації, перевірки та наведення її джерел (п.п. 6, 9 і 10 Кодексу етики українського журналіста), бо не позначила матеріал як лист до редакції зрозумілим для аудиторії чином, а також порушила професійний журналістський стандарт неприпустимості дискримінації та вживання образливих висловлювань (п. 15 того ж Кодексу).

Ініціатива не може підтверджувати чи заперечувати наведені в матеріалі твердження про порушення в роботі дитсадка.  

Цей висновок може бути доповнений/змінений в разі надання заінтересованими сторонами додаткової інформації по суті розглянутого питання.

23 березня 2020 року

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!