ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Медіачек: висновок щодо матеріалів 1+1 про події в поліцейському відділку Кагарлика

03.06.2020, 11:02
Фото – Нацполіція
Фото – Нацполіція

У межах спільного механізму громадських організацій "Детектор медіа" та "Інститут масової інформації" для розгляду скарг на ЗМІ "Медіачек" було подано скаргу щодо низки матеріалів з сайту ТСН.ua та ефіру каналу "1+1" на тему подій у поліцейському відділку міста Кагарлика.

Нагадаємо, "Детектор медіа" та Інститут масової інформації запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах організацій розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У разі якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Публікуємо повний текст висновку:

Висновок №56 щодо низки матеріалів з сайту ТСН.ua та ефіру каналу "1+1" на тему подій у поліцейському відділку міста Кагарлика

І. Дані щодо скарги та оскаржуваних матеріалів

1. 31 травня 2020 року до Ініціативи "Медіачек" надійшла скарга від громадянки на ці матеріали. Вона вважає, що в ній порушено право на приватність, норми Кодексу етики щодо достовірності та порушення законодавства щодо таємниці слідства.

2. Скарга стосується таких матеріалів:

  • "Все що відомо про жертву ґвалтування в Кагарлику: збирали кошти всім селом на лікування дитини" (26 травня 14:08);
  • "Зґвалтування в Кагарлику: копів заарештували, а потерпіла уникає журналістів" (26 травня 22:18), у відео фігурує журналіст Святослав Родюк;
  • "Брат зґвалтованої в Кагарлику дівчини розповів про їхню родину" (28 травня 11:38);
  • "Нові подробиці резонансної справи в Кагарлику: адвокат потерпілої розповів моторошні деталі" (відеосюжет), 27 травня, у відео фігурує журналістка Наталія Островська;
  • "Ексклюзив ТСН з Кагарлика: свою версію подій розповів чоловік, який привіз потерпілу до відділка" (відеосюжет), 29 травня, у відео фігурує журналістка Наталія Островська.

3. Матеріал розповідає про фігурантів кримінального провадження за наслідками подій у Кагарлицькому відділенні поліції в ніч на 25 травня 2020 року.

ІІ. Стандарти журналістської етики та норми законодавства, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

"Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов'язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом є вищою, ніж приватні інтереси особи" (п. 3).

"Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіоматеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, пресслужб та інших джерел" (п. 6).

2. Законодавство:

2.1. Цивільний кодекс (435-IV), ст. 296:

"Ім'я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках, передбачених законом" (ч. 4).

<…>

"Використання початкової літери прізвища фізичної особи в засобах масової інформації, літературних творах не є порушенням її права" (ч. 7).

2.2. Кримінальний процесуальний кодекс (4651-VI):

"Стаття 222. Недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування

  1. Відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
  2. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв’язку з участю в ньому, про їх обов’язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом".

2.3.  Закон України "Про захист персональних даних" (2297-VI, ст. 2):

"Персональні дані – відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована".

2.4. Декларація основних принципів правосуддя для жертв злочинів та зловживання владою (ухвалена резолюцією 40/34 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.85 р.):

"Під терміном "жертви" розуміються особи, яким індивідуально чи колективно було завдано шкоди, включно з тілесними ушкодженнями або моральною шкодою, емоційними стражданнями, матеріальними збитками або суттєвим ураженням їхніх основних прав унаслідок дії чи бездіяльності, що порушують чинні національні кримінальні закони держав-членів, зокрема закони, що забороняють злочинне зловживання владою.

Відповідно до цієї декларації, та чи інша особа може вважатися "жертвою", незалежно від того чи було встановлено, арештовано передано в суд, засуджено правопорушника..." (А. 1-2);

"До жертв слід ставитися зі співчуттям та поважати їхню гідність…" (А.4).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Висвітлення кримінальної тематики є вагомою частиною контенту в багатьох медіа. Хоча в цьому є суспільний інтерес, але під час такого висвітлення права жертв мають бути дотримані.

2. У розглядуваних матеріалах є досить інформації, яка дозволяє ідентифікувати ймовірну жертву зґвалтування. Хоча її прізвище в матеріалах не називається, а обличчя демонструється здалеку та в масці, але в сюжетах наведено такі дані:

  • відео потенційної потерпілої здалеку – як вона йде вулицею в медичній масці;
  • її ім'я (Неля), вік та назва села, де вона живе;
  • інформація про наявність у неї дитини, її вік та медичний діагноз;
  • відомості про співмешканця, а також про наявність неповнолітньої молодшої сестри;
  • відео її батька (невідомо, чи пані Неля живе з батьком разом або окремо і чи встигли вони до зйомки обговорити потенційні наслідки появи батька в ЗМІ; також невідомо, в яких стосунках вони перебувають між собою і чи не був батько в шоковому стані, надаючи згоду на зйомку);
  • відео будинків, в одному з яких, імовірно, проживає потенційна потерпіла (матеріал на сайті від 26 травня 22:18), а в іншому, ймовірно, – її батько (відеосюжет, 29.05.20), у третьому – її сусід (відеосюжет, 27.05.20).

Поширення даних, згаданих навіть у якомусь одному з перелічених вище пунктів, значно розширює можливості ідентифікувати гадану жертву зґвалтування, оскільки йдеться про сільську місцевість, де щільність населення менша, а поінформованість людей про своїх сусідів та односельців явно вища порівняно з містом.

Ініціатива звертає увагу, що ідентифікація особи не зводиться суто до вказування її прізвища, імені та по батькові. Це  випливає з можливостей зівставлення даних про інцидент із людиною та певних відомостей про її особисте життя. Також це підтверджується законодавчим визначенням поняття "персональні дані".

Ініціатива не вбачає суспільного інтересу в розкритті інформації про потенційну потерпілу та ймовірному розкритті її особи для широкого кола людей, які живуть із нею в одній місцевості. Тому журналістами в цьому разі радше керувала гонитва за рейтингами завдяки задоволенню банальної людської цікавості, яка, втім, не була базована на суспільному інтересові. Повідомлення аудиторії інформації про потенційну потерпілу, яка розкриває її особу, не допоможе суспільству зменшити кількість подібних злочинів або захиститися від них.

На думку Ініціативи, журналісти мали право з'ясовувати обставини життя потерпілої, але без розкриття її особи аудиторії. Персональна інформація може оприлюднюватися лише в тому разі, якщо вона становить суспільний інтерес.

Журналісти ТСН не дотрималися балансу між правом на приватне життя потерпілої та суспільною значущістю поширеної інформації, а отже, порушили етичний стандарт невтручання в приватне життя людини.

3. Повнота подання інформації. Здебільшого в розглядуваних матеріалах чітко видно осіб, які повідомляють інформацію, але у відеоматеріалі за 27 травня 2020 року наводяться слова літньої жінки про начебто легковажну поведінку потерпілої. Фактично це є чуткою, журналісти не продемонстрували в матеріалі її першоджерело (й, імовірно, не намагалися його встановити), але все ж подали цю інформацію в ефір. Зважаючи на стан імовірної жертви, поширення такої інформації про неї могло завдати їй додаткових моральних страждань. Тому Ініціатива розцінює це як порушення професійного стандарту вказування джерел інформації.

4. Щодо таємниці слідства. Як випливає з Кримінально-процесуального кодексу, розголошення відомостей досудового розслідування може бути вчинене його учасниками, якими журналісти не були в цьому разі. випадку. Тому порушення тут немає.

5. Щодо розкриття осіб затриманих поліціянтів. Майже у всіх розглядуваних матеріалах (за 26 травня 14:08, 28 травня 11:38, за 27 і 29 травня) повідомляються імена та прізвища, а в деяких – також і фото двох затриманих за підозрою в зґвалтуванні. Ці особи не є високопосадовцями, тому суспільний інтерес не виправдовує розкриття їхніх імен до рішення суду.  Це також суперечить вимогам Цивільного кодексу.

6. Ініціатива "МедіаЧек" розцінює створення відповідних матеріалів як фактично повторну травматизацію ймовірної жертви сексуального насильства, вчинену тепер уже працівниками медіа в гонитві за власною популярністю, зокрема шляхом поширення інформації, яка, по суті, розкриває особу жінки, для чого не було переважного суспільного інтересу.

Ініціатива "МедіаЧек" констатує, що канал "1+1" у своїх матеріалах на сайті ТСН.ua та в ефірі інформаційної програми "ТСН" щодо подій у Кагарлицькому відділку поліції не допустив розкриття таємниці слідства, але припустився таких порушень:

  • порушення права на приватність потенційної жертви злочину – розкриття її особи для значної кількості людей (в усіх розглядуваних матеріалах; п. 3 Кодексу етики);
  • порушення професійного журналістського стандарту наведення джерел інформації (в матеріалі за 27 травня 2020 року "Нові подробиці резонансної справи в Кагарлику: адвокат потерпілої розповів моторошні деталі"; п. 6 того ж кодексу);
  • розкриття імен затриманих осіб (в усіх розглянутих матеріалах, окрім матеріалу за 26 травня, 22:18; ч. 4 ст. 296 ЦКУ).

Ініціатива скеровує копію цього висновку до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

3 червня 2020 року

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!