ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІ Подай скаргу

Медіачек: висновок щодо матеріалу УНІАН

25.07.2019, 13:33
Фото - скріншот з unian.ua

У межах спільного механізму громадських організацій “Детектор медіа” та “Інститут масової інформації” для розгляду скарг на ЗМІ “Медіачек” було подано скаргу щодо матеріалу інформаційного агентства “УНІАН” під назвою “Украина лишилась безвиза с двумя странами” від 2 липня.

Нагадаємо, “Детектор медіа” та “Інститут масової інформації” запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах організацій розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У разі якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Наводимо повністю висновок щодо матеріалу:

Висновок №13 щодо матеріалу інформаційного агентства “УНІАН” під назвою “Украина лишилась безвиза с двумя странами”

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

  1. 3 липня 2019 р. до ініціативи «Медіачек» надійшла скарга від громадянки щодо матеріалу інформагентства «УНІАН» під назвою «Украина лишилась безвиза с двумя странами», датованого 2 липня ц.р. Скарга мотивована невідповідністю заголовку змістові й маніпуляцією.
  2. Посилання на оскаржений матеріал тут.
  3. Автор матеріалу не зазначений.
  4. Зміст матеріалу. Матеріал присвячений тому, що станом на початок липня ц.р. українці можуть відвідувати без візи або з візою після прибуття в країну 126 країн світу, а не 128, як було кварталом раніше. Стверджується, що впродовж ІІ кварталу ц.р. Україна в рейтингові паспортів знизилася з 40 на 44-е місце. Дана інформація подається з посиланням на дані опублікованого компанією «Henley & Partners» Індексу паспортів (при цьому подається посилання не на самий Індекс, а на сторінку вказаної Компанії, яка фактично її рекламує і де посеред доволі значного масиву тексту подається посилання на сторінку пошуку лише позицій окремих країн згідно з Індексом («Международный рейтинг 2019 г.»)). Далі розповідається про зміни візової політики таких країн як Джибуті та Бенін, які почали вимагати отримання електронної візи замість видачі віз після прибуття до країни[1], що, очевидно, й спричинило зниження позиції України в Індексі. На завершення матеріалу наводиться загальна інформація про позиції окремих країн згідно з Індексом паспортів.

ІІ. Стандарти журналістської етики та міжнародні документи, які регулюють дану сферу суспільних відносин

  1.     Кодекс етики українського журналіста:
  • «Інформаційні та аналітичні матеріали мають бути чітко відокремлені від реклами відповідною рубрикацією» (п. 7);
  • «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9).
  1.     Резолюція ПАРЄ «Про етичні принципи журналістики» (1003 (1993)):

«…Заголовки та виклад повідомлень мають відображати сутність представлених фактів і даних якомога точніше.» (п. 4).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

  1. Питання відповідності заголовків новин змісту самого матеріалу є проблемним для української журналістики й не тільки. Як і питання т.зв. «жовтизни» ЗМІ, яке охоплює не лише подачу аудиторії не суспільно важливої, але яскравої інформації, а й подання суспільно важливої інформації під таким кутом зору, що перебільшує певні проблеми чи загрози, привертаючи увагу аудиторії до матеріалу.

Це питання тим більше стає вагомим, якщо врахувати, що частина аудиторії ЗМІ може дізнаватися новини суто із заголовків або вступного першого речення новинного матеріалу не заглиблюючись у деталі.

  1. У контексті даного матеріалу необхідно вести мову про точність подання інформації та допустимість застосування оцінних суджень. Оскільки йдеться про інформацію в заголовку матеріалу, який має коротко описувати зміст відповідної новини, то це однозначно веде до певного узагальнення основної інформації, тобто її перетворення тією чи іншою мірою з фактологічного твердження на оцінні судження.
  2. Потрібно визнати, що редакція та автор матеріалу при наданні новинному матеріалові назви мають певні межі власного розсуду, які зокрема охоплюють здійснюване ними узагальнення змісту цього матеріалу. Але таке узагальнення, зсування фактологічного повідомлення в бік оцінного судження не повинне спотворювати зміст самого новинного матеріалу та підривати точність подання інформації.
  3. Як зазначено в розглядуваному матеріалі, дві африканські країни – Джибуті та Бенін – змінили візову політику й запровадили видачу електронної візи замість візи після прибуття в країну. При цьому не зазначається, що дане нововведення стосувалося лише громадян України чи було спричинене якимось діями або бездіяльністю нашої держави. Тобто твердження про «втрату Україною» безвізового режиму не знаходить свого підтвердження, але підщтовхує читача до такого сприйняття, начебто існують якісь факти діяльності чи бездіяльності України, що призвели до погіршення можливостей для безвізових подорожей її громадян. Тому даний заголовок матеріалу не відповідає міжнародним стандартам щодо точності заголовків та є виходом за допустимі межі застосування оцінних суджень у заголовку.

У Резолюції ПАРЄ в контексті точності інформації заголовки згадані окремо, поряд із точністю викладу самих новинних повідомлень. Очевидно, це є реакцією відповідної міжнародної організації на зловживання з боку ЗМІ сенсаційними заголовками. Сама по собі інформація про зміну візової політики в Беніні та Джибуті навряд чи викликала б у читача Інформагентства «УНІАН» таке зацікавлення, як повідомлення в заголовку про втрату Україною безвізового режиму з двома країнами. Натомість розглядуваний неадекватний заголовок додає відвідуваності як самому веб-сайту Інформагентства, так і, ймовірно, веб-сайту компанії «Henley & Partners», на який дається посилання в новині.

З урахуванням вищенаведеного констатуємо, що Інформаційним агентством «УНІАН» у матеріалі «Украина лишилась безвиза с двумя странами» від 2 липня 2019 р. було порушено вимоги п. 9 Кодексу етики українського журналіста та має місце невідповідність заголовку матеріалу вимогам п. 4 Резолюції ПАРЄ «Про етичні принципи журналістики».

25 липня 2019 р.

[1] Згідно з методикою Індексу отримання візи після прибуття в країну зараховується як безвізовий режим, а необхідність отримання електронної візи – ні.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!