ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІ Подай скаргу

Медіачек: висновок щодо матеріалів видань "Незалежні медіа Прикарпаття" та "Херсонці"

02.08.2019, 13:05
Фото - beztabu.net

У межах спільного механізму громадських організацій “Детектор медіа” та “Інститут масової інформації” для розгляду скарг на ЗМІ “Медіачек” було подано скаргу щодо матеріалів Інтернет-видання «Незалежні медіа Прикарпаття» під назвою «Ігор Фріс впевнено перемагає у 84 округу» від 19 липня та Інформаційного агентства «Херсонці» під назвою «Социополис»: В Херсоне победит партия «Слуга народа» и Владимир Сальдо” від 18 липня.

Нагадаємо, “Детектор медіа” та “Інститут масової інформації”запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах організацій розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У разі якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок №17 щодо матеріалів Інтернет-видання «Незалежні медіа Прикарпаття» під назвою «Ігор Фріс впевнено перемагає у 84 округу» та Інформаційного агентства «Херсонці» під назвою “«Социополис»: В Херсоне победит партия «Слуга народа» и Владимир Сальдо”

І.Дані щодо скарги та оскаржених матеріалів

  1. 19 липня 2019 р. до ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянки щодо матеріалів Інтернет-видання «Незалежні медіа Прикарпаття» під назвою «Ігор Фріс впевнено перемагає у 84 округу» від 19 липня ц.р. та Інформаційного агентства «Херсонці» під назвою “«Социополис»: В Херсоне победит партия «Слуга народа» и Владимир Сальдо” від 18 липня ц.р. Скарга мотивована порушенням виборчого законодавства в частині оприлюднення даних соцопитувань.
  2. Посилання на відповідні матеріали:

3.Зміст оскаржених матеріалів:

3.1. Матеріал Інтернет-видання «Незалежні медіа Прикарпаття» повідомляє про майбутню перемогу І.Фріса («І.Фріс впевнено перемагає») на 84-му виборчому окрузі згідно з даними Галицької соціологічної групи. Указується метод опитування, вибірку респондентів, період проведення та можливу похибку. Зазначаються відсоткові показники щодо низки кандидатів, найбільший із яких – у Ігора Фріса, подається відповідна інфографіка.

3.2. Матеріал Інформаційного агентства «Херсонці» повідомляє результати опитування Інституту соціальних технологій «Соціополіс» у виборчому окрузі № 182 (м. Херсон). Указується вибірку респондентів, період і метод проведення та можливу похибку. Наводяться дані щодо очікуваної явки на виборах, підтримки кандидатів-мажоритарників (найбільша – у В.Сальда, а на ІІ місці – кандидат від партії «Слуга народу» П.Павлиш) та підтримки політсил за партійними списками («Слуга народу» - 48%, «Опозиційна платформа – За життя» - 18%, «Опозиційний блок» - майже 6%, «Партія Шарія» - майже 5%).

ІІ.Стандарти журналістської етики та норми законодавства, які регулюють дану сферу суспільних відносин

  1. Кодекс етики українського журналіста:
  • «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);
  • «Інформаційні та аналітичні матеріали мають бути чітко відокремлені від реклами відповідною рубрикацією» (п. 7);
  • «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9).
  1. Закон України «Про вибори народних депутатів України» (4061-VI):
  • «Виборчі комісії, засоби масової інформації та інформаційні агентства,.. та інші особи при поширенні інформації про вибори, яка не є передвиборною агітацією відповідно до статті 68 цього Закону, зобов'язані дотримуватися об'єктивності, неупередженості, збалансованості, достовірності, повноти і точності інформації.» (ч. 3 ст. 63);
  • - стаття 67:

«1. Підприємства, заклади, установи та організації, що проводять опитування громадської думки, мають право оприлюднювати результати такого опитування, пов'язаного з виборами, з обов'язковим зазначенням часу його проведення, території, яку охоплювало опитування, розміру та способу формування соціологічної вибірки опитаних, методу опитування, точного формулювання питань, можливої статистичної похибки.

  1. Інформаційні агентства, засоби масової інформації у разі поширення результатів опитування громадської думки, пов'язаного з виборами, зобов'язані зазначати повну назву організації, що проводила опитування, замовників опитування, а також інші відомості, зазначені у частині першій цієї статті.
  2. Забороняється оприлюднення чи поширення в інший спосіб результатів опитування громадської думки, пов'язаного з виборами, в тому числі щодо партій - суб'єктів виборчого процесу та кандидатів у депутати, протягом останніх двох днів перед днем голосування.»

ІІІ. Оцінка розглядуваних матеріалів

  1. Оприлюднення засобами масової інформації даних соціологічних опитувань у період виборчого процесу викликає складнощі з огляду на те, що ЗМІ фактично залежать від соціологічних компаній, а саме від того, якої якості дані оприлюднено (особливо на регіональному рівні) та який обсяг інформації про саме опитування вони оприлюднять поряд із результатами опитування.
  2. Щодо часу опублікування розглядуваних матеріалів. Закон України «Про вибори народних депутатів» забороняє опублікування результатів передвиборних соціологічних опитувань в останні 2 дні перед днем голосування. В даному випадку це 19 і 20 липня ц.р. Закон не фокусує даний обов̕̕язок суто на зареєстрованих засобах масової інформації, тобто він стосується усіх потенційних поширювачів відповідних даних.

Інтернет-виданням «Незалежні медіа Прикарпаття» результати соцопитування було розповсюджено 19 липня, чим порушено відповідну законодавчу заборону.

Інформаційним агентством «Херсонці» дані соцопитування було опубліковано на веб-сайті 18 липня, тобто до початку дії заборони. Сам факт наявності даної інформації на сайті в наступні дні не можна вважати порушенням Закону, оскільки він не зобов̕̕язує видаляти відповідну інформацію на період останніх двох днів перед днем голосування. Ця інформація у відповідні дні дійсно може бути доступною на веб-сайті (зазвичай в архіві), але аналогічно в останні дні передвиборчого періоду можуть бути доступними читачам  примірники номеру газети з даними соцопитувань, який був випущенийза кілька дні до того (доки законодавча заборона ще не почала діяти) і, напр., залишися в кіоску частково нерозпроданим або в ін. спосіб потрапив до нового читача (від члена сім̕̕ї, колеги по роботі тощо).

  1. Щодо повноти подання інформації про проведені опитування (поряд із результатами самих опитувань).

3.1. Виборче законодавство зобов̕̕язує ЗМІ при опублікуванні даних соцопитувань повідомляти також аудиторії наступну інформації про його проведення:

  • період проведення;
  • територію проведення;
  • розмір та спосіб формування вибірки опитаних;
  • метод опитування;
  • точні формулювання запитань;
  • можливу похибку опитування;
  • назву соціологічної компанії;
  • замовника опитування.

При цьому законодавство не містить прямого обов̕̕язку для соціологічних компаній повідомляти при оприлюдненні результатів опитування власну повну назву та замовника опитування.

Оприлюднення всієї вказаної інформації є для ЗМІ також виконанням ними професійного стандарту щодо повноти подання інформації з такого специфічного питання як перевиборчі вподобання населення.

3.2. В обидвох розглядуваних матеріалах не було подано таких даних щодо соцопитувань як їхні замовники та точні формулювання запитань, тобто не висвітлено важливих аспектів проведення цих опитувань. Оскільки законодавство чітко зобов̕̕язує ЗМІ повідомляти замовників соцопитувань, то дану інформацію необхідно вважати суспільно важливою. Таким чином, має місце порушення професійного стандарту повноти подання інформації.

З великою ймовірністю можна припускати, що замовники опитувань в даному випадку не були повідомлені соціологічними компаніями, але це не звільняє медіа від обов̕̕язку надати вказану інформацію своїй аудиторії. Можна частково погодитися з позицією окремих громадських організацій у сфері виборів (Опора) щодо того, що ЗМІ взагалі не повинні поширювати дані результатів соцопитувань, якщо їхній замовник невідомий. Проте, готуючи відповідний матеріал журналіст може не обмежуватися лише одним джерелом інформації про його проведення у формі керівництва, речника чи прес-служби (прес-релізу) соціологічної компанії, а з̕̕ясовувати замовника в ін. спосіб.

3.3. Інформаційним агентством «Херсонці» внаслідок неопублікування відомостей про замовника опитування та змісту задаваних питань, окрім Етичного кодексу, також було порушено норми ч. 2 ст. 67 вищевказаного Закону. 

Що стосується неопублікування таких відомостей Інтернет-виданням «Незалежні медіа Прикарпаття», то у зв̕̕язку з відсутністю в Ініціативи «МедіаЧек» даних щодо його формальної реєстрації в якості класичного ЗМІ певного виду (друкованого, інформагентства) ми не можемо стверджувати про порушення ним указаної норми Закону, адже вона містить прогалину в частині регулювання журналістського контенту в мережі Інтернет, а Закон узагалі не згадує Інтернет-видань у якості ЗМІ. Але при цьому вважаємо достатніми підстави вбачати в цьому порушення даним Інтернет-виданням вимог ч. 3 ст. 63 Закону як загальної норми щодо повноти інформації, зважаючи на важливість для аудиторії інформації про замовника опитування та поширення останньої норми Закону на всіх суб̕̕єктів інформаційних відносин, а не лише на зареєстровані ЗМІ.

3.4. Також у жодному з розглядуваних матеріалів журналістами не подається інформації про соціологічні компанії, які оприлюднили результати опитувань - Інститут соціальних технологій «Соціополіс» та Галицьку соціологічну групу: історію їхньої роботи в попередніх виборчих кампаніях (якщо така наявна), близькість результатів їхніх опитувань до результатів виборів (знову ж за наявності в компанії історії), про власників, керівників цих компаній. Адже маніпулювання громадською думкою за допомогою псевдосоціологічних компаній є поширеним в Україні явищем. Такий бекграунд допоміг би аудиторії оцінити достовірність представлених цими компаніями результатів опитувань. Крім того, звертаємо увагу на явну відмінність результату опитування«Соціополісом» по мажоритарному округу від результатом виборів у ньому.[1] Тобто неподання бекграунду соціологічних компаній у розглядуваних матеріалах також являло собою порушення вимог Закону та Кодексу щодо повноти подання інформації.

  1. Точність подання інформації. В обидвох розглядуваних матеріалах повідомляється про (майбутню) перемогу на виборах певного кандидата в мажоритарному окрузі. При цьому в матеріалі Інформагентства «Херсонці» йдеться про передвиборний рейтинг В.Сальда в 24,3%, а в його найближчого конкурента в 20,6% при похибці в 2,7-3%. А в матеріал Інтернет-видання «Незалежні медіа Прикарпаття» передвиборний рейтинг І.Фріса вказаний розміром в 20,37%, тоді як у його найближчого конкурента – 16,03% при похибці опитування в 3,4%.

По-перше, необхідно звернути увагу, що обидва висвітлювані в розглядуваних матеріалах соцопитування проводилися за тиждень до дня голосування, а за цей час рівень підтримки кандидатів міг змінитися (зокрема, В.Сальдо в окрузі № 182 насправді програв вибори П.Павлишу 21.07.19 р. з більш як двократним відривом- див. посилання вище).

По-друге, в обидвох випадках згідно з результатами соцопитувань розрив між нібито кандидатом-лідером та його найближчим конкурентом становив бл. 4%. З урахуванням того, що похибки опитувань були заявлені соціологами в межах 2,7-3,4%, то лідерами перегонів насправді на момент проведення опитувань могли бути й ті кандидати, які йшли другими за рейтингом – якщо припустити, що похибка завищила результат  нібито лідера рейтингу й водночас занизила його в найближчого конкурента.

В обидвох розглядуваних випадках журналісти, називаючи певних осіб переможцями за мажоритарними округами, безпідставно знехтували тими обставинами, що до дня голосування залишався ще тиждень і їхні рівні підтримки об̕̕єктивно могли змінитися. А також тим, що розриви в рівневі підтримки між нібито лідерами та їхніми найсильнішими конкурентами були незначними, що з урахуванням похибок указаних опитувань не дозволяло однозначно стверджувати про лідерство за рівнем підтримки в певного кандидата. Тим більше, що в обидвох випадках таку неточну інформацію щодо нібито лідерів перегонів було винесено в заголовки розглядуваних матеріалів.

При цьому в обидвох випадках не вбачається достатніх ознак того, що таке подання неточної інформації було вчинене саме з метою спонукати виборців голосувати за певних кандидатів, тобто ознак розміщення вказаних матеріалів як прихованої реклами/агітації.

  1. Відокремлення фактів від коментарів (об̕̕єктивність і неупередженість) матеріалу Інтернет-видання «Незалежні медіа Прикарпаття». В заголовку даного матеріалу повідомляється, що певний кандидат «впевнено перемагає». Даний вислів вважаємо оцінним судженням, яке висловлене самою редакцією й до того ж винесене в заголовок. Натомість фактологічним твердженням про рейтингову перевагу певного кандидата могла би бути фраза про його відрив від найближчого конкурента в стільки-то відсотків (вказаних принаймні приблизно). Фактично дана фраза претендує на те, щоби характеризувати не так величину рейтингу кандидата, як його самого особисто і в позитивному світлі.

Таким чином, має місце порушення Кодексу етики українського журналіста в формі  неприпустимих власних оцінок та необ̕̕єктивності, а також вимог виборчого законодавства щодо об̕̕єктивності та неупередженості.

З урахуванням вищенаведеного констатуємо, наявність наступних порушень:

  • редакцією Інтернет-видання «Незалежні медіа Прикарпаття»у його матеріалі «Ігор Фріс впевнено перемагає у 84 округу» від 19 липня ц.р. - порушено вимоги п.п.6 і 9 Кодексу етики українського журналіста, а також порушено ч.3 ст. 63 і ч. 3 ст. 67 Закону України «Про вибори народних депутатів України»;
  • редакцією Інформаційного агентства «Херсонці» в його матеріалі “«Социополис»: В Херсоне победит партия «Слуга народа» и Владимир Сальдо” від 18 липня ц.р. – порушено вимоги п. 6 Кодексу етики українського журналіста, а також порушення ч.3 ст. 63 і ч. 2 ст. 67 Закону України «Про вибори народних депутатів України».

2 серпня 2019 р.

[1]https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp040pt001f01=919pf7331=182.html

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!