ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІ Подай скаргу

Медіачек: висновок №27 щодо скарги на матеріал програми “Гроші” каналу “1+1”

20.11.2019, 10:18
Фото - скріншот з відео 1+1
Фото - скріншот з відео 1+1

У межах спільного механізму громадських організацій “Детектор медіа” та “Інститут масової інформації” для розгляду скарг на ЗМІ “Медіачек” було подано скаргу на матеріал програми “Гроші” каналу “1+1” під назвою “Ціна таланту: в яку копієчку влетить школа мистецтв для дитини”.

Нагадаємо, “Детектор медіа” та Інститут масової інформації запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах організацій розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У разі якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Публікуємо повний текст висновку:

Висновок №27 щодо скарги на матеріал програми “Гроші” каналу “1+1” під назвою “Ціна таланту: в яку копієчку влетить школа мистецтв для дитини”

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

  1. 17 жовтня 2019 року до ініціативи "Медіачек" надійшла скарга від PR-служби Київської дитячої академії мистецтв щодо неналежного забезпечення балансу точок зору, перекручування фактів та маніпуляцій у розглядуваному матеріалі.
  2. Матеріал оприлюднено на вебсайті телеканалу, хронометраж близько десяти з половиною хвилин, автором зазначений Олександр Іваницький.
  3. Зміст матеріалу програми "Гроші".

Матеріал починається з доволі тривалої підводки: ведучий цікавиться тим, чи запитували глядачі своїх дітей про те, ким вони хочуть бути.

Далі розігрується сценка: дівчинка в студії телеканалу пише картину, а телеведучий каже, що ціна для здійснення дитячої мрії стати художником – 17 тисяч гривень. Водночас він жестом підкликає до себе батька дівчинки й отримує від нього пачки купюр як наочну демонстрацію небезкоштовності освіти у творчій сфері. Потім озвучується теза про те, що за навчання потрібно платити, але одразу ж зазначається, що влада виділяє дитячій Академії мистецтв 57 мільйонів гривень на рік і водночас "із батьків там продовжують виманювати гроші". Далі лунають тези: "платиш або не навчаєшся", "державні школи стали дорожчими за приватні".

Подається пряма мова матері учня Устінової, яка повідомляє, що в травні кожному з них заявили про необхідність сплатити по 17 тисяч гривень. Потім знову закадровим голосом диктора озвучується теза про поділ "дітей на правильних і неправильних". Дівчинка розповідає, що "комусь пояснюють, а комусь ні". Закадровий голос диктора ставить риторичне питання: "Чи буде кінець поборам?"

А після цього подається відео приміщень Академії, яке супроводжується висловлюваннями диктора "тісні класи схожі на комори", "темні коридори", далі мати учня Найко пояснює, що світло там умикають лише тоді, коли проходять вибори, тобто завдяки розміщенню виборчкому в тому ж приміщенні; озвучується теза, що учні Академії "живуть у страху".

Дівчинка, яка вже фігурувала в матеріалі раніше, на прізвище Збишко, розповідає, що її батька запитували (очевидно, маючи на увазі вчителів), чому він не  зателефонував, а також сказали, що "вони вжили заходів" і "їй не довго залишилося". Після цього лунає теза диктора: "частину дітей виживають зі школи, бо вони не захотіли платити". Дівчинка розповідає, що з нею не займаються, а роблять це з тими, хто підписав договори. Озвучується теза диктора, що договори – це додатковий внесок, "який легалізує побори", а дітей "вирішили навчити, як стати  корупціонерами, а не митцями". Учениця Третьяк розповідає, що її виставили з уроку з мотивацією тому, що вона "не заплатила".

Автори цього випуску програми зверталися по коментарі до керівниці Академії Ольги Бенч, її пряма мова подається такими фразами: "а якщо батько захоче, щоби піаніст грав на гітарі, а цього немає в плані державному – я не можу йому ці години з держави заплатити". Диктор переповідає, що вона пояснила, нібито йдеться про гроші за додаткові платні послуги. Диктор ставить риторичне питання: "Чому тоді сума для всіх однакова? Хтось захоче займатися додатково, а комусь вистачить державної програми". Наводиться пряма мова Ольги Бенч: "Ми розписали, що входить у ці послуги", але тут же ведучий каже, що це не зовсім так, оскільки до додаткових послуг включили фольклорне свято на день Святого Миколая, свято мами та інші. Далі знову наводиться пряма мова батьків, які розповідають про "шантаж" і погрози, поділ дітей на тих, які підписали і які ні.

Після цього наводиться фото фінансових документів Київської міської державної адміністрації щодо дитячої Академії мистецтв, де фігурує сума в майже 57 мільйонів гривень, отримана закладом із бюджету. Наводяться розрахунки, що це близько 19 тисяч гривень на кожного учня на місяць, і повідомляється, що "Академія займає перше місце в столиці за рівнем фінансування". Наводиться пряма мова ректорки: на питання про те, чи їй не вистачає п’яти тисяч доларів на рік на учня, вона відповідає, що це некоректне питання. Розповідається, що обід учнів в Академії за кошт батьків – по 45 гривень на день.

Продемонстровано спортмайданчик на території Академії й повідомлено, що, крім цього маленького майданчика, поставленого батьком однієї з випускниць, немає нічого. Для контрасту наводиться приклад гімназії "Інтелект" у Вишгороді: "дерев'яні підлоги й нема картин на стінах, але дітей більше в п'ять разів". Директор гімназії повідомляє, що в них фінансування на рік було до 7 мільйонів гривень

Далі голос диктора знову стверджує, що в "Академії влаштовують справжній булінг, аби вибити з батьків кошти", мати учениці Сладкевич розповідає про дівчинку, вигнану з Академії за написання її матір'ю коментарів, які не подобалися директору.

Повідомляється, що "1+1 продакшн" було надіслано запит у Департамент культури КМДА, й цитується відповідь про те, що заклади мають право надавати додаткові платні послуги виключно понад норми, встановлені держстандартом. І на підставі цього нібито Академія і надає платні послуги. Після цього дикторський голос констатує: "Тобто все нормально". На завершення вказується, що "зрозуміло, чому ректор нічого й нікого не боїться: її підтримує Київська адміністрація". Один із батьків озвучує свою підозру, що дитяча Академія мистецтв є "пральнею для відмивання коштів". На питання про те, скільки доходить за рік до дитини, він каже, що йому важко оцінити, але, мабуть, "разів у п'ять менше".

А також наводяться слова анонімної особи, обличчя якої не демонструється і яка нібито сама підійшла до знімальної групи в Академії: анонім стверджує, що в Академії чимало посад, на яких ніхто не працює, а заробітна плата комусь іде. І  в самому кінці подається інформація про зарплату ректорки, яка нібито становить близько 60 тисяч гривень на місяць.

 

ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють дану сферу суспільних відносин

Кодекс етики українського журналіста (в ред. 2013 р.):

  • "Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності всіх повідомлень, відео- та аудіоматеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, пресслужб та інших джерел..." (п. 6);
  • "Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення..." (п. 9);
  • "Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів..." (п. 10).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Висвітлення становища дітей у навчальному колективі, особливо коли вони зазнають якихось утисків, є особливо чутливою темою. Як і випадки конфліктів батьків із навчальним закладом

2. Відсутність балансу точок зору та позиції іншої сторони під час висвітлення конфліктних питань дуже часто є проблемою українських ЗМІ, яка знижує якість їхнього контенту.

3. Достовірність поданої інформації.

3.1.  У скарзі Київської дитячої академії мистецтв йдеться, зокрема, про маніпулювання кількістю учнів Академії. У розглядуваному сюжеті зазначалося (5:40 – 5:45) про 250 учнів закладу, натомість на сайті Київської дитячої Академії мистецтв згадується про приблизно 600 студентів. В інших відкритих джерелах можна знайти інформацію про близько 440 учнів. Тобто в розглядуваному сюжеті зазначена кількість учнів є значно нижчою, ніж подається в інших джерелах. А це суттєво збільшує наведену в сюжеті суму бюджетних асигнувань на одного учня Академії, що додає критичних аргументів проти її керівництва. Автори сюжету принаймні мали б вказати в ньому джерело своїх даних про кількість учнів та пояснити, чому вони довіряють саме йому, а не іншим джерелам.

3.2. Збишко, Третьяк та інші розповідають у розглядуваному матеріалі про утиски їх у зв'язку з несплатою 17 тисяч гривень за додаткові навчальні послуги. Журналісти не уточнюють у них, яких саме викладачів вони звинувачують у тискові, і не подають якихось інших даних про перевірку наведеної інформації. Зокрема, журналісти не повідомляють, чи ставили вони питання про подібні утиски пані Бенч.

3.3. Повідомлення аноніма про "мертві душі", яким нібито вплачується заробітна плата в Академії, як виглядає із сюжету, журналістами також не перевіряється. Зокрема, не відомо про їхні спроби отримання коментарів керівництва Академії з цього приводу.

Це порушення професійного стандарту достовірності інформації.

4. Збалансованість. Відсутність коментарів Ольги Бенч щодо звинувачень в утисках учнів за несплату за додаткові послуги, а також у працевлаштуванні "мертвих душ", як і коментарів когось іншого з керівництва навчального закладу в поєднанні з відсутністю даних про хоча б спроби звернення по такі коментарі, – порушення стандарту не лише достовірності, а й збалансованого подання інформації. Те саме стосується відсутності коментарів КМДА та інформації про звернення по них із приводу звинувачень у перетворенні навчального закладу в "пральню для відмивання коштів".

У своєму висновку №8 ініціатива вже зазначала, що "без позиції того, хто став об’єктом критики в матеріалі, почасти неможливо скласти для себе повноцінну картину ситуації з об’єктивних причин, оскільки тільки він може повідомити певні нюанси, не відомі загалу…". Також  висновку №5 ініціатива зазначала: "Цілком можливо, що фігурант розслідування відмовився б щось коментувати, але звернення по коментарі було необхідним, зважаючи на право аудиторії медіа мати максимум інформації з цього питання…"

Відповідно, в розглядуваному матеріалі є порушення професійного стандарту балансу думок.

5. Відділення фактів від коментарів. Розглядуваний матеріал не є новинним, тому коментарі та оцінки ситуації з боку його авторів є припустимими, але під час їх надання необхідно керуватися передовсім інтересами аудиторії, а не просуванням власної точки зору. Необґрунтоване твердження "з батьків там продовжують виманювати гроші" на самому початку матеріалу налаштовує глядачів на негативне сприйняття Академії мистецтв, адже ще навіть не продемонстровано безпосередньо суті розглядуваної проблеми. На нашу думку, в аналітичних відеоматеріалах оцінки від ЗМІ / журналіста мали б подаватися після викладу фактів, які описують ситуацію. Інакше подання  аудиторії в подальшому фактів, які не підтверджують попередню оцінку, може бути знівельованим.

Це порушення стандарту відділення фактів від коментарів.

6. Беручи до уваги поєднання в розглядуваному сюжеті порушень стандартів збалансованості, достовірності та відділення фактів від коментарів з ухилом у бік критики керівництва Академії та міської влади Києва, можна стверджувати про загальну упередженість матеріалу.

7. Ініціатива не ставить під сумнів важливість інформації про платні послуги в Академії в розмірі 17 тисяч гривень з учня. Заявник не заперечував у своїй скарзі правдивість цієї інформації. Водночас заяви про вимагання оплати під загрозою утисків звучать у розглядуваному сюжеті від кількох людей, що додає підстав довіряти таким повідомленням. Однаковість суми для оплати додаткових послуг для всіх учнів (по 17 тисяч) також викликає сумніви щодо справжньої природи такої оплати, адже різні учні природно можуть мати різні бажання щодо додаткових освітніх послуг. Така ситуація може й повинна бути предметом журналістського розслідування, однак у проведенні цього розслідування журналісти повинні дотримуватись усіх професійних стандартів.

Ініціатива "Медіачек" констатує, що в телепрограмі "Гроші" у випуску під назвою "Ціна таланту: в яку копієчку влетить школа мистецтв для дитини" редакція телевізійного проекту та канал "1+1" порушили професійні журналістські стандарти відокремлення фактів від коментарів, збалансованості, неупередженості та достовірного  подання інформації (пункти 6, 9 і 10 Кодексу етики українського журналіста). Водночас ініціатива не ставить під сумнів обґрунтованість подання в сюжеті інформації щодо оплати додаткових послуг у КДАМ та про сумнівний характер такої оплати.

20 листопада 2019 року

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!