ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Медіачек: "Українська правда. Життя" порушила права дітей у матеріалі про тверк біля пам’ятника

15.10.2020, 12:18
Фото – фейсбук УП.Життя
Фото – фейсбук УП.Життя

У межах спільного механізму громадських організацій "Детектор медіа" та "Інститут масової інформації" для розгляду скарг на ЗМІ "Медіачек" було подано скаргу щодо матеріалу онлайн-видання "Українська правда. Життя" під заголовком "Школярки з Чернігівщини "тверкали" біля пам'ятника загиблим в АТО. На це відреагувала поліція".

Нагадаємо, на сайтах організацій "Детектор медіа" та "Інститут масової інформації" розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У разі якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Публікуємо повний текст висновку:

Висновок №76 щодо матеріалу онлайн-видання "Українська правда. Життя" під заголовком "Школярки з Чернігівщини "тверкали" біля пам'ятника загиблим в АТО. На це відреагувала поліція"

І. Дані щодо скарги та оскаржуваного матеріалу

  1. 1 жовтня 2020 року до ініціативи "Медіачек" надійшла скарга від громадянки на цей матеріал. Скаржниця бачить у матеріалі порушення прав дітей, а новинний привід вважає сумнівним.
  2. Розглядуваний матеріал опубліковано в онлайн-виданні "Українська правда. Життя" 30 вересня 2020 року. Авторка – Катерина Хорощак.
  3. У матеріалі йдеться про інцидент на Чернігівщині: кілька дівчат-підлітків станцювали тверк біля пам’ятника загиблим на Донбасі воїнам.

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

  1. Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):
  • "Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов'язане з тими або іншими подіями й фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи" (п. 3).
  • "Висвітлення судових процесів має бути неупередженим щодо звинувачених. Журналіст не може називати людину злочинцем до відповідного рішення суду" (п. 4).
  • "Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності всіх повідомлень, відео- та аудіоматеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, пресслужб та інших джерел" (п. 6).
  • "Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів" (п. 10).
  • "Журналіст має бути особливо обережним при висвітленні питань, пов’язаних із дітьми. Журналіст та редактор повинні мати обґрунтовані підстави для висвітлення приватного життя неповнолітньої особи (осіб) та дозвіл на це від її батьків чи опікунів. Неприпустимим є розкриття імен неповнолітніх (або вказування ознак, за якими їх можна розпізнати), які мали відношення до протизаконних дій, стали учасниками подій, пов’язаних із насильством" (п. 18).
  1. Цивільний кодекс, ч. 1 ст. 308 (№ 435-IV):
  • "Фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи..." 

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Інтернет спростив доступ до великого масиву інформації, однак у багатьох випадках ця інформація відбиває лише один погляд на подію. У такому разі робота журналіста полягає в тому, щоб отримати інші погляди та факти, яких бракує для повної картини.

2. Предмет розгляду. Зважаючи на мандат ініціативи, вона розглядає в цьому висновкові подання інформації в журналістському матеріалі, не оцінюючи поведінки школярок та реакції на неї правоохоронців й об’єднання учасників війни на Донбасі.

3. Привід для новини. Редакція має значні межі розсуду у виборі тем та подій для висвітлення.

У розглядуваному випадку йдеться про потенційне правопорушення (якщо це підтвердить суд), яке, ймовірно, вчинила група школярок. Тобто випадок становить суспільний інтерес навіть і в тому разі, якщо суд не вбачатиме тут правопорушення, адже поліція склала протоколи на школярок та батьків і вже провела "профілактичну роботу" з адміністрацією школи, де навчаються дівчата, та з ними самими. Питання поваги до загиблих воїнів є особливо чутливим у період збройної агресії проти України з боку Росії. Тож редакція видання мала всі підстави висвітлити цю подію. Але питання також і в тому, чи новину подано з дотриманням професійних стандартів журналістики та прав людей, про яких ідеться в тексті.

4. Незбалансованість та неповнота. У розглядуваному матеріалі подано позицію поліції, яка вважає виконання танцю біля пам’ятника правопорушенням; подано обурений допис із телеграм-каналу (анонімного авторства) та повідомлення у фейсбуку очільника "Талалаївської спілки учасників АТО" Богуслава Борсука. Позицію дівчат чи їхніх батьків у матеріалі не подано, за винятком відео з вибаченнями дітей, яке було оприлюднене у фейсбуку тим же паном Борсуком. Тож не зрозуміло, чи це вибачення було добровільним, а також хто його записав: самі діти, їхні батьки, ветерани чи поліція.

Діти в будь-якому випадку могли не розуміти всієї складності ситуації. Але позиції їхніх батьків у матеріалі не подано, і немає ознак того, що авторка цікавилася нею. Вона переказала факти, оприлюднені у відкритих джерелах, водночас використовуючи лише інформацію, оприлюднену опонентами дівчат у конфлікті. Читачі матеріалу так і не дізналися, як дівчата пояснюють, чому танцювали саме в тому місці (не вбачали в танці нічого образливого або просто не знали, чому присвячений пам’ятник), якою буде позиція сторони захисту в судовому процесі тощо. Це порушення професійного журналістського стандарту збалансованого подання інформації. Автоматично ініціатива вважає порушеним і стандарт повноти подання інформації, адже матеріал без позиції однієї зі сторін конфлікту апріорі неповний.

5. Права дітей. У цьому матеріалі подано відеозапис танцю біля пам’ятника, взятий з телеграм-каналу, фотографії дівчат, відео з вибаченням, яке розміщене на фейсбук-сторінці Борсука, а також посилання на інші дописи в соцмережах, де є відео з цими дітьми. У жодному з цих дописів самі діти не поширювали відео чи фото зі своїми зображеннями. Відео виконання танцю, очевидно, було записане з їхньої згоди або й ініціативи, але дуже сумнівно, що діти очікували на таку негативну реакцію. У телеграм-каналі та на фейсбук-сторінках ветеранів відео поширювали не самі дівчата, а критики їхньої поведінки. "Українська правда. Життя" ж просто републікувала ці відео.

Якщо навіть припустити, що редакція зверталася та отримала згоду на поширення цих відео від дітей або їхніх батьків, то і в такому разі поширення цих відео є сумнівним з етичного погляду. Адже особи дітей були розкриті, що суперечить Кодексу журналістської етики. На час виходу матеріалу в ЗМІ суд ще не підтвердив факту правопорушення з боку школярок і подання матеріалу в такому форматі (без позиції останніх або їхніх батьків) випереджує рішення суду, створюючи хибне враження, що факт адміністративного правопорушення вже остаточно встановлено. Власне, у розглядуваному матеріалі про очікуваний судовий процес нічого конкретного не сказано. Крім того, немає певності в тому, що діти дали згоду на оприлюднення відеозапису їхнього вибачення. Тому оприлюднення зображень дітей, що розкриває їхні особи, є в такій ситуації порушенням професійних стандартів.

6. Редакція мала спробувати з’ясувати й подати в матеріалі позицію школярок і/або їхніх батьків (а якщо їхні позиції різняться, то подати їх усі), але не розкривати водночас їхніх осіб.

Ініціатива "Медіачек" констатує, що інтернет-видання "Українська правда. Життя" в матеріалі "Школярки з Чернігівщини "тверкали" біля пам'ятника загиблим в АТО. На це відреагувала поліція" порушило пункти 4, 6, 10 і 18 Кодексу етики українського журналіста, а також частину 1 статті 308 Цивільного кодексу.

Цей висновок не оцінює наявності або відсутності в чиїхось діях складу адміністративного правопорушення внаслідок виконання дітьми танцю біля пам’ятника загиблим на Донбасі.

13 жовтня 2020 року

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!