Медіачек: публікація УП.Життя про Перше медоб’єднання Львова має ознаки прихованої реклами

Фото – фейсбук УП Життя

Громадські організації "Детектор медіа" та "Інститут масової інформації" пропонують механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах організацій розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У разі якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду.

Висновок №170 щодо матеріалу  "Української правди. Життя" під назвою "Везли 1300 кілометрів до сина і до рідної Одеси: медики здійснили останню мрію важкохворої українки"

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 2 листопада 2022 р. до Ініціативи "МедіаЧек" надійшла скарга від громадянки на вказаний матеріал. Скарга стосується немаркованої реклами.

2. Розглядуваний матеріал було опубліковано на сайті 2 листопада 2022 р. у рубриці "Суспільство", авторкою вказано Діану Кречетову.

3. Матеріал розповідає про те, що Перше медичне об'єднання Львова забезпечило транспортування важкохворої пацієнтки на 1300 кілометрів на реанімобілі зі Словаччини до Одеси. На початку наводиться гіперпосилання на відповідний допис Першого медичного об’єднання Львова в соціальній мережі "Фейсбук". Наприкінці матеріалу наводиться номер телефону цієї медустанови, за яким можна звертатися із замовленнями на транспортування реанімобілем.  

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в ред. 2013 року):

"Інформаційні та аналітичні матеріали мають бути чітко відокремлені від реклами відповідною рубрикацією" (п. 7). 

2. Принципи та правила роботи інтернет-видання "Українська правда":

Взаємодія з рекламодавцями

Усі рекламні матеріали, розміщені на сайті "Української правди", мають позначатися. Якщо ви помітили на сторінках "Української правди" матеріали з позначкою PROMOTED, ЗА ПІДТРИМКИ, СПЕЦПРОЕКТ, то можете бути впевненими: вони публікуються на правах реклами.

Ми завжди виходимо з позиції читача. Ми не намагаємося його обдурити, розмістивши під "партнерською статтею" піар-матеріал чи рекламу компанії / бренду.

"Українська правда" ніколи не розміщувала і не розміщуватиме так звану джинсу або немарковану оплачену рекламу – ані в новинній стрічці, ані в статтях.

3. Закон України "Про рекламу" (№ 270/96-ВР, в ред. 2003 р.):

"Прихована реклама – інформація про особу чи товар у програмі, публікації, якщо така інформація слугує рекламним цілям і може вводити в оману осіб щодо дійсної мети таких програм, публікацій" (абзац 12 ст. 1). 

"Реклама – інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару" (абзац 13 ст. 1).

"Товар – будь-який предмет господарського обігу, в тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, об'єкти права інтелектуальної власності" (абзац 23 ст. 1).

"Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу" (ч. 1 ст. 9).

"Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, у якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами" (ч. 3 ст. 9).

"Прихована реклама забороняється" (ч. 5 ст. 9).

"Ведучим, дикторам та іншим учасникам інформаційних та інформаційно-аналітичних програм забороняється наводити споживчі властивості товару та/або вказувати банківські рахунки, контактні телефони, місцезнаходження виробника товару, ціну товару" (ч. 8 ст. 13).

4. Ініціатива не застосовує Закон України "Про медіа" до цього матеріалу, оскільки його випущено 2022 р., тобто до набуття чинності цим законом і він не може мати зворотної сили.

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Повідомлення про унікальні досягнення певного суб’єкта цілком може бути новинним приводом. Але для цього досягнення має бути справді унікальним, а не просто виконанням складного завдання чи роботи.

2. У розглядуваній скарзі вказано один конкретний матеріал, але за допомогою пошуку Google ми виявили на сайті "Української правди. Життя" чимало матеріалів, присвячених Першому медичному об’єднанню Львова:

• Львівські медики вперше в Україні пересадили дитині шкіру від посмертного донора
• У Львові хірурги врятували від ампутації жінку, яку дістали з вирви у 5 метрів після прильоту
• У Львові лікують хлопчика з важкою формою раку, який пережив окупацію
• Дев'ять життів ціною трьох. Львівські лікарі за 30 годин пересадили 9 органів
• Львівські лікарі рятують дітей, які серйозно постраждали внаслідок ракетного удару у День Незалежності

І це лише невелика частина з десятків подібних матеріалів "Української правди. Життя", більше – за цим посиланням.

3. Також Ініціатива враховує факт наведення контактного номера телефону медичного закладу в розглядуваному матеріалі. Оскільки закон прямо забороняє подавати контактні номери телефонів виробників товарів на радіо й телебаченні, то подання такого номера в текстовому матеріалі також можна вважати явною ознакою прихованої реклами. 

4. Ініціатива звертає увагу, що цей матеріал (як і інші подібні) не позначено жодним рекламним маркуванням, навіть неналежним. 

Розділ "Взаємодія з рекламодавцями" Принципів та правил роботи "Української правди" та вихідні дані внизу публікацій згадують три способи маркування рекламних матеріалів: "спецпроект", "за підтримки" та "promoted". Усі вони не відповідають закону про рекламу, який вимагає наявності слова "реклама" в рекламному маркуванні. Також позначка "promoted" є незрозумілою для читачів, які не володіють англійською мовою; позначка "спецпроект" не говорить читачам ні про що конкретне. З позначкою "за підтримки", якби вона мала вигляд як "за підтримки Першого медичного об’єднання Львова", можна було б погодитися й не вважати порушеним п. 7 Кодексу етики. Таке маркування було б досить очевидним для читачів. 

Але жодне рекламне маркування не було застосоване в цьому матеріалі. 

5. Зважаючи на те що редакція регулярно повідомляє про досягнення цього конкретного медичного закладу в різних матеріалах, а в цьому матеріалі ще й наведено його контактні дані, Ініціатива "МедіаЧек" вбачає в публікації ознаки прихованої реклами Першого медичного об’єднання Львова. Це порушення п. 7 Кодексу етики, а також ч.ч. 1, 3 і 5 ст. 9 ЗУ "Про рекламу" (зважаючи на те що норми закону не обмежуються регулюванням суто зареєстрованих ЗМІ).

6. "МедіаЧек" враховує, що на сайті "Української правди. Життя" наведено аналогічні повідомлення про інші медичні заклади. Навіть за авторством тієї ж журналістки. Наприклад:

• Дістали через місяць: в "Охматдиті" прооперували хлопчика, який проковтнув 8 магнітів
• Боліли зуби, а виявилося – інфаркт: лікарі "швидкої" реанімували пацієнтку дорогою до лікарні

Здебільшого вони зроблені за одним принципом: переказують повідомлення медичних закладів про них самих у соціальних мережах. 

З огляду на ці та інші фактори "МедіаЧек" вважає, що видання "Українська правда. Життя" могло поширити матеріал з ознаками замовності не спеціально. А внаслідок звичайної журналістської недбалості: публікуючи піарні дописи медичних закладів як новини без достатнього редакційного оброблення. 

Проте читачі мають справу не з внутрішніми процесами в редакції, а з конкретним результатом їхньої роботи. І, читаючи матеріал "Везли 1300 кілометрів до сина і до рідної Одеси: медики здійснили останню мрію важкохворої українки", бачать в ньому ознаки замовності. Ми сподіваємося, що редакція зробить належні висновки, зокрема й щодо цього конкретного тексту.

Ініціатива "МедіаЧек" вважає, що редакція "Української правди. Життя" у своєму матеріалі "Везли 1300 кілометрів до сина і до рідної Одеси: медики здійснили останню мрію важкохворої українки" порушила п. 7 Кодексу етики українського журналіста, ч. 1, 3, 5 ст. 9  Закону України "Про рекламу" та розділ "Взаємодія з рекламодавцями" Принципів та правил роботи інтернет-видання "Українська правда" (у частині неприпустимості прихованої реклами).

26 квітня 2023 р.