ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Медіачек: матеріал Укрінформу про Федерацію грецьких товариств є упередженим

07.08.2020, 10:43
Фото - Укрінформ
Фото - Укрінформ

У межах спільного механізму громадських організацій "Детектор медіа" та "Інститут масової інформації" для розгляду скарг на ЗМІ "Медіачек" було подано скаргу щодо матеріалу інформаційного агентства “Укрінформ” під заголовком “Звідки знову ростуть “грецькі’ ноги в українського Маріуполя”.

Нагадаємо, "Детектор медіа" та Інститут масової інформації запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах організацій розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У разі якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Публікуємо повний текст висновку:

Висновок №70 щодо матеріалу інформаційного агентства «Укрінформ» під заголовком «Звідки знову ростуть “грецькі’ ноги в українського Маріуполя»

І. Дані щодо скарги та оскаржуваного матеріалу

  1. 19 травня 2020 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшло дві скарги від громадян на цей матеріал. Скаржники вважають матеріал замовним, бачать у ньому маніпуляції та розпалювання міжнаціональної ворожнечі.
  2. Матеріал було опубліковано на сайті інформагентства «Укрінформ» 18 травня 2020 року під рубрикою «аналітика». Авторка – Ксенія Васильченко.
  3. Розглядуваний матеріал присвячений діяльності Федерації грецьких товариств України, зокрема в контексті досліджень заснування міста Маріуполя.

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

  1. Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):
  • «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);
  • «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9);
  • «Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.» (п. 10);
  • «Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу...» (п. 15);
  • «Незаконне отримання журналістом матеріальної винагороди чи будь-яких пільг за виконаний чи невиконаний журналістський матеріал є несумісним із званням журналіста. Журналіст не повинен використовувати службове становище в особистих цілях, з метою наживи, самореклами, у кар'єристських цілях та керуючись прагненням догодити певним силам чи особам. ..» (п. 17);
  • «Свідоме порушення норм журналістської етики є абсолютно несумісним з професійною журналістикою…» (п. 19).
  1. Законодавство:

2.1. Закон України «Про інформаційні агентства» (№ 74/95-ВР):

  • «Журналіст інформаційного агентства має права та виконує обов'язки, визначені чинним законодавством України про пресу, телебачення і радіомовлення.» (ч. 3 ст. 21).

2.2. Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» (№ 2782-XII):

«Журналіст зобов’язаний:

подавати для публікації об’єктивну і достовірну інформацію;..» (п. 2 ч. 3 ст. 26).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Аналітичний матеріал із критичним ухилом щодо певного суб̕̕єкта не може бути повноцінним і якісним без розкриття в ньому позиції самого критикованого. Висновки аналітичного матеріалу за визначенням є суб̕̕єктивними, але й вони повинні базуватися на належному наборі засновків.

2. Вид розглядуваного матеріалу. Цей матеріал опубліковано під рубрикою «аналітика», тобто він не є новинним й обсяг застосовуваних до нього професійних стандартів журналістики є меншим, аніж для новинного матеріалу.

Також цей матеріал має розглядатися як журналістський, оскільки він не позначений як авторська колонка. Поряд із іменем авторки не зазначено, яку структуру вона представляє і, відповідно, сама авторка логічно сприймається як журналістка інформагентства «Укрінформ». Коли авторами аналітичних чи маркованих як такі матеріалів у ЗМІ виступають зовнішні автори, структури, до яких вони належать, зазначають поряд із їхніми іменами. Ну думку Ініціативи, якщо розміщений у ЗМІ матеріал підписаний лише іменем автора без зазначення його належності до зовнішніх структур, матеріал сприйматиметься аудиторією як журналістський і схвалений редакцією.

3. Достовірність. Низка поданих у матеріалі гіперпосилань (1, 2, 3) на повідомлення з соціальних мереж і сторінки веб-сайтів не відкривається. У цьому випадку Ініціатива не констатуватиме порушення професійного стандарту посилання на джерела інформації, але звертає увагу на те, що повідомлення з соцмереж у матеріалі краще подавати скриншотами.

Матеріал також містить низку посилань на новинні та аналітичні матеріали про діячів грецької діаспори в Україні та їхніх організацій. Виникають питання до повноти та неупередженості підбору таких матеріалів, але це стосується вже інших стандартів журналістики.

4. Збалансованість. У розглядуваному матеріалі не подано коментарів Федерації грецьких товариств України, яку фактично звинуватили у сприянні підривній роботі Росії в Україні. Якщо по такі коментарі зверталися, але отримали відмову, про це необхідно було зазначити в тексті матеріалу, на що неодноразово звертала увагу Ініціатива. Сама наявність коментарів Федерації могла би допомогти повноцінно висвітлити проблему, аналіз якої залишається неповним.

Очевидно, що в аналітичному матеріалі висновки можуть бути не на користь критикованої сторони (і це не можна вважати незбалансованістю), але професійний стандарт балансу вимагає подання позиції критикованого серед засновків, інакше аналіз буде вибірковим і матеріал не можна буде вважати аналітичним. Ініціатива констатує порушення в матеріалі професійного стандарту журналістики щодо збалансованого подання інформації.

5. Повнота. Відсутність спроб отримати коментарі критикованої сторони для їх аналізу автоматично становить не лише незбалансованість, а й неповноту подання інформації. Крім того, в матеріалі не подано коментарів незалежних експертів у цій сфері.  

6. Щодо можливої замовності матеріалу. Ініціатива не має достатніх підстав вважати, що за появу цього матеріалу авторка або редакція інформагентства отримали матеріальну винагороду. Припущення одного зі скаржників про можливу особу замовника матеріалу є лише його припущенням і не розглядаються Ініціативою по суті з огляду на те, що Ініціатива досліджує матеріали з позиції інтересів їхнього читача (для якого зазвичай не має великого значення те, чи за матеріал було заплачено, чи він є упередженим з огляду на особисті погляди автора або редакційну політику ЗМІ). Щоб довести замовність, ми мали б проводити розслідування діяльності редакції, а не дослідження самого матеріалу.

При цьому Ініціатива вважає розглядуваний матеріал упередженим щодо Федерації грецьких товариств України, оскільки редакція інформагентства не продемонструвала спроб отримати коментарі від Федерації. У матеріалі відсутні також коментарі незалежних експертів.

Мова ворожнечі. Ініціатива не вважає розглядуваний матеріал таким, що може спонукати до проявів ворожнечі щодо представників грецької меншини загалом, оскільки йдеться про незбалансоване висвітлення в негативному контексті лише однієї з грецьких організацій, часткове протиставлення її іншій такій організації (про що опосередковано свідчать також аргументи однієї зі скарг на матеріал), а не до українських греків як таких. Федерація грецьких товариств України, попри на її назву, за даними Єдиного державного реєстру юросіб, ФОПів та громадських формувань станом на 6 серпня 2020 року є об̕̕єднанням фізичних осіб, а не парасольковою структурою для громадських організацій греків України, тобто лише однією з низки організацій грецької меншини.

7. Ініціатива не розглядає питання, наскільки історичний факт заснування міста може впливати на територіальну приналежність регіону; яким є вплив грецької діаспори в регіоні; чи спостерігається щось подібне в інших регіонах тощо, чи розглянуті в матеріалі ці питання і, якщо так, то яким є їхнє трактування, оскільки все це лежить у площині особистого вибору авторки аналізу щодо його змісту та обсягу.

8. Ініціатива не може надавати оцінку контактам представників Федерації грецьких товариств України з російськими структурами, оскільки інформація про це  в матеріали щонайменше неповна, а сама діяльність Федерації не є предметом розгляду для Ініціативи — ми оцінюємо лише матеріал у ЗМІ.

Ініціатива «МедіаЧек» не бачить достатніх підстав вважати матеріал інформаційного агентства «Укрінформ» під заголовком «Звідки знову ростуть “грецькі” ноги в українського Маріуполя» замовним і проявом мови ворожнечі щодо греків, але констатує порушення в ньому професійних стандартів журналістики щодо збалансованості, повноти й  неупередженості подання інформації (пункти 6, 9 і 10 Кодексу етики).

6 серпня 2020 року

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!