Медіачек: "Ехо" в матеріалі про електрорубанок порушило закони про рекламу й українську мову

Громадські організації "Детектор медіа" та "Інститут масової інформації" пропонують механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах організацій розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ.

У разі якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду. Короткі запитання до ініціативи та реакції на висновки можна надіслати за адресою [email protected].

Висновок №191 щодо матеріалу з вебсайту тижневика "ЕХО" під назвою "Где купить запчасти для электрорубанка?"

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 17 липня 2023 року до Ініціативи "МедіаЧек" надійшла скарга на вказаний матеріал, у якій стверджується про наявність прихованої реклами в матеріалі, порушення мовного законодавства та наругу над державною мовою.

2. Статтю було опубліковано 16 липня 2023 року в рубриках "Новини", "Суспільство" без зазначення автора. Праворуч навпроти заголовка наявна літера "Р" у колі, у разі наведення курсора на яку висвічується напис "Розміщено на правах реклами". Матеріал містить на початку фото електрорубанка, вступ і два розділи, останній з яких також охоплює ще дві менші частини. 

3. Матеріал розповідає про те, що таке електрорубанок, з яких частин він складається і як дібрати їм заміну в разі ламання.

4. У відповідь на звернення Ініціативи прокоментувати скаргу редакція тижневика повідомила, що вивчала претензії та "зауваження враховані". Після тексту матеріалу було додане зазначення "Розміщено на правах реклами".

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в ред. 2013 року):

• "Інформаційні та аналітичні матеріали мають бути чітко відокремлені від реклами відповідною рубрикацією" (п. 7).

2. Закон України "Про рекламу" (в ред. 2003 року станом на 16.07.23, № 270/96-ВР), розглядається редакція закону, яка діяла станом на момент виходу відеосюжету:

• "прихована реклама – інформація про особу чи товар у програмі, публікації, якщо така інформація слугує рекламним цілям і може вводити в оману осіб щодо дійсної мети таких програм, публікацій;
• реклама – інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару" (ст. 1); 
• "Мовою реклами є державна мова" (ч. 1 ст. 6).

Стаття 9: 

"1. Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.

[…]

3. Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами".

[…]

5. Прихована реклама забороняється".

"Стаття 13-1. Реклама у медіа

1. Розповсюдження у медіа на території України реклами, що не відповідає вимогам цього Закону, забороняється".

3. Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (№ 2704-VIII), ч. 1 ст. 32:

• "Мовою реклами в Україні є державна мова".

4. Закон України "Про медіа" (№ 2849-IX):

"Дія цього Закону поширюється на суб’єкти у сфері медіа, які підпадають під юрисдикцію України, за наявності принаймні однієї з таких ознак:

1) суб’єкт заснований в Україні, має місцезнаходження в Україні, і редакційні рішення регулярно приймаються ним на території України;

2) суб’єкт не заснований в Україні, але відповідає одному з критеріїв, передбачених частинами дев’ятою – тринадцятою цієї статті" (ч. 8 ст. 2).

"Дія цього Закону поширюється на всіх суб’єктів у сфері онлайн-медіа, що відповідають вимогам частини восьмої цієї статті, у тому числі тих, що не були зареєстровані як суб’єкт у сфері медіа у встановленому цим Законом порядку" (абзац 1 частини 11 статті 2).

"Дія цього Закону поширюється на інші… онлайн медіасервіси... якщо вони спрямовані на територію та аудиторію України. При визначенні спрямованості Національна рада керується такими критеріями:

1) місцезнаходження користувачів відповідних медіасервісів;

2) спрямованість реклами повністю або частково на споживачів в Україні;

3) використання як мови інтерфейсу за замовчуванням державної мови, мов корінних народів України;

4) призначення змісту інформації повністю або переважно для аудиторії України;

5) правила користування та політики медіасервісу базуються на законодавстві України;

6) використання для надання доступу до медіасервісів доменних імен у географічних доменах, що вказують на Україну" (ч. 13 ст. 2).

"До незначних порушень відноситься...

порушення встановлених Законом України "Про рекламу" вимог та обмежень щодо порядку поширення (розповсюдження) реклами та порядку означення спонсорства суб’єктами у сфері онлайн-медіа" (п. 5 ч. 2 ст. 112);

"До значних порушень відноситься...

поширення інформації, що принижує або зневажає державну мову..." (п. 10 ч. 3 ст. 112).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Розглядаючи цю скаргу та оскаржений матеріал Ініціатива має визначитися з оцінюванням двох аспектів – мови реклами (щодо самої можливості надання такої оцінки МедіаЧеком) та рекламного маркування – трансформера, що за допомогою сучасних програмних засобів може видаватися і належним, і неналежним. 

2. Ініціатива вважає доведеним рекламний статус розглядуваного матеріалу, зважаючи на те що під час наведення курсора на літеру "Р" у колі зверху від тексту матеріалу з’являється рекламне маркування. 

3. Оскільки маркування подається читачеві лише у формі однієї літери й повідомлення про рекламний характер розкривається тільки внаслідок наведення на літеру курсора, таке маркування не можна вважати належним та інформативним, оскільки далеко не кожен читач здогадається навести курсор. Ініціатива "МедіаЧек" вважає це порушенням п. 7 Кодексу етики та ч.ч. 1 і 3  ст. 9 Закону України "Про рекламу", яке було виправлене редакцією після нашого звернення щодо коментування скарги.

4. Оскільки законодавство про застосування державної мови регулює також і мову журналістських / редакційних матеріалів, то Ініціатива вважає, що до її компетенції входить оцінювання його дотримання. Конкретно цей матеріал був неналежно маркований як рекламний і частково подається під виглядом редакційного, оскільки вміщений під рубриками "Новини", "Суспільство". 

Як мовне законодавство, так і рекламне вимагають викладення рекламного матеріалу державною мовою. Попри те що з цієї вимоги наявні винятки, вони не охоплюють розміщення реклами російською мовою в онлайн-медіа (див., зокрема, ЗУ "Про національні меншини (спільноти) України"). Тому в розглядуваному матеріалі допущено порушення взаємно дублюючих норм ч. 1 ст. 32 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про рекламу".

5. Щодо стверджуваних у скарзі порушень інших норм, Ініціатива прокоментує їх по черзі.

Частина 5 статті 9 Закону України "Про рекламу" (заборона прихованої реклами) – Ініціатива "МедіаЧек" розглядає цей рекламний матеріал як неналежно маркований, а не приховану рекламу, оскільки редакція залишила можливість читачам ідентифікувати рекламу, хоча й недостатню. 

Частина 1 статті 13-1 того ж закону (заборона поширення реклами, яка не відповідає вимогам цього закону) – ця норма фактично дублює норми, які забороняють конкретні види порушень знову ж рекламного законодавства. Опис у законі конкретних відступів від нього є зазначенням видів порушень (зокрема, неналежного маркування, недотримання вимог щодо мови) і по суті вже є забороною. Тому Ініціатива не констатуватиме порушення ще окремо за нормою ст. 13-1.

Щодо норм ст. 112 Закону "Про медіа", то в ній порушення систематизовано за ступенем тяжкості для застосування санкцій медійним регулятором. Ці норми не є самостійним описом порушень і застосовуються саме Національною радою. Але в цьому випадку МедіаЧек може зазначити, що не вважає застосування в рекламі російської мови способом приниження чи зневаги державної мови (п. 10 ч. 3 ст. 112).

Ініціатива "МедіаЧек" вважає, що редакція тижневика "Ехо" розміщенням матеріалу під назвою "Где купить запчасти для электрорубанка?" порушила п. 7 Кодексу етики українського журналіста та частину 1 статті 6, частини 1, 3 ст. 9 Закону України "Про рекламу" (в редакції закону на момент виходу матеріалу; проте порушення п. 7 і ст. 9 були виправлені), а також ч. 1 ст. 32 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Копія цього висновку надсилається до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

25  березня 2024 року