Медіа використовують три моделі залучення грошей від аудиторії – Андрій Яніцький

Фото – blagosfera.ru

Три моделі залучення грошей застосовують медіа у взаємодії з аудиторією. Про це сказав директор Центру вдосконалення економічної журналістики при Київській школі економіки Андрій Яніцький на презентації світових та українських практик розбудови медіаклубів, організованій “Слідством.Інфо” 29 вересня в Києві.

Загалом Яніцький виділяє три моделі залучення грошей:

• Підписка. У цьому разі ви сплачуєте за контент. “Товар – гроші”, “гроші – товар”.
• Пожертви – коли ви просто просите: “Дайте нам грошей, будь ласка”.
• Клубна модель – коли вас підтримують регулярно й ви даєте щось своєму читацькому клубу.

Остання модель є найбільш цікавою та перспективною. За словами Яніцького, “залучення коштів від читачів – це хороша історія”. Зокрема, через те, що це прибирає із системи посередників і сприяє вибудуванню довіри між авторами ЗМІ та споживачами його інформації. Після запровадження карантину, зауважує він, просити кошти у своїх читачів почали й деякі українські медіа.

“І це не просто контент, не просто “гроші – товар”, це щось більше, щось емоційне”, – зауважив Яніцький.

Київська школа економіки вивчила досвід побудови клубів у 10 різних західних медіа, більшість із яких публікують розслідування. За даними цього дослідження, у своїх клубах медіа практикують знижки на відвідування подій, доступ до матеріалів без реклами, розсилання та безкоштовний друкований примірник видання. Також серед пропозицій – створення мобільного застосунку, навчальних матеріалів, проведення екскурсій у редакції, дарування брендованих речей та створення звітів про вплив членів клубу на редакцію.

Американська редакція The Texas Tribune, як ідеться в дослідженні, на сьогодні від свого читацького клубу отримує близько 1 мільйона доларів щомісяця.

Керівниця агенції “Слідства.Інфо” Анна Бабінець розповіла, що ідею побудови власного клубу редакція виношує ще з минулого року.

“За останній рік мільйон унікальних користувачів відвідали наш сайт (це основна платформа) і понад мільйон подивилися наші відео. Це всі ті люди, та аудиторія, яку ми хочемо бачити в клубі "Слідства.Інфо”, – зауважила Бабінець.

Також, за її словами, агенція розслідувань використовує інтернет-платформу Patreon, на якій має понад пів сотні доброчинців, котрі щомісяця перераховують кошти на діяльність редакції. Утім, за словами Бабінець, Patreon для агенції – це своєрідна “розминка” перед створенням власного клубу.

“Усе ж ми хочемо клуб. Ми пропонуємо нашим читачам і глядачам закриту спільноту в телеграмі, заброньовані місця на покази наших фільмів, екскурсії до нашого офісу, пакети подарунків, спеціалізовану розсилку”, – розповіла вона про методи взаємодії з аудиторією.

За словами керівника та співзасновника Ukraїner Богдана Логвиненка, торік їхній проєкт зібрав 1 мільйон гривень пожертв. Також вони продають так званий “мерч” – продукцію із власною символікою – і ще використовують платформу Patreon, а також допомогу волонтерів.

Він додав, що торік вони зібрали на благочинності 20% усього бюджету. Цього року – 10%. “Тобто 10–20% ми збираємо завдяки донатам (пожертвам. – Ред.), ще 10% – рекламні надходження і 60% – гранти”, – сказав Логвиненко.

Як зауважив Андрій Яніцький, клубну модель зазвичай мають ті медіа, у яких є зрозуміла місія та суспільно корисний посил.

“Усі медіа, які ми досліджували, займаються приблизно тим самим: або розслідуваннями, або пишуть про ті верстви населення, які не помічають інші видання. За моїми спостереженнями, медіа, які займаються поширенням брехні, не можуть створити такого клубу. Бо люди просто нелояльні до них”, – зазначив Яніцький.

Також він додав, що створення клубу – це постійне спілкування з аудиторією, намагання зрозуміти, чого вона хоче. Детальніше з результатами дослідження Київської школи економіки можна ознайомитися за посиланням.