Медіа-організації закликають майбутніх депутатів підписати Декларацію про принципи інформаційної політики

Медіа-організації закликають майбутніх депутатів підписати Декларацію про принципи інформаційної політики. З такою пропозицією представники організацій виступили 3 жовтня на прес-конференції, повідомляє MediaSapiens

У документі перераховані принципи державної політики у сфері засобів масової інформації, захисту прав журналістів та перелічено завдання у сфері інформаційної політики, які необхідно реалізувати впродовж 2013-2016 років.

Декларацію розроблено за ініціативи Незалежної Асоціації Телерадіомовників. Її вже підтримали 11 організацій, що опікуються проблемами незалежних медіа. Зокрема, це  Академія Української Преси, Асоціація «Телекомунікаційна палата України, Асоціація правовласників та постачальників контенту, ВБФ «Журналістська ініціатива», МГО «Інтерньюз-Україна», ГО «Телекритика», «Европейская Медиа Платформа», Інститут розвитку регіональної преси, Інтернет асоціація України, Східноєвропейський інститут проблем медіа, Українська Асоціація Видавців Періодичної Преси.                    

Декларація складається з трьох розділів. У першому перераховані загальні принципи інформаційної політики – відкритість, рівність інтересів, системність, пріоритетність вітчизняного виробника, соціальна орієнтація, державна підтримка. У другому розділі визначені принципи захисту прав журналістів (в тому числі йдеться про незалежність редакцій ЗМІ від політичної влади або опозиції та від тиску, здійснюваного приватними групами інтересів; неупереджений доступ до інформації, якою володіють органи державної влади тощо). Третій розділ визначає основні принципи інформаційної політики у сфері засобів масової інформації. Наприкінці окреслені завдання у сфері інформаційної політики, які необхідно реалізувати у 2013-2016 роках.

Учасники прес-конференції пояснили, чому було прийнято рішення розробити такий документ. «Багато політиків у своїх програмах та передвиборчих виступах використовують тему свободи слова та вільних медіа. Але, на жаль, після виборів вчинки політиків свідчать про те, що вони не дотримуються своїх обіцянок,  а часто навпаки з’являються закони, які погіршують умови діяльності медіаб-ізнесу», – відзначила Тетяна Лебедєва, почесний голова Незалежної Асоціації Телерадіомовників.  

Ініціатори декларації надіслали її суб’єктам виборчого процесу - у штаби політичних партій та окремим кандидатам у депутати. Як сказала Лебєдєва, зараз вони очікують реакції: хто з депутатів погодиться поставити свій підпис. Медійні організації в свою чергу  мають намір моніторити, як будуть виконуватися принципи декларації та стежити, які законодавчі ініціативи надходитимуть від нового складу парламенту.

За словами Олексія Погорєлова, генерального директора Української Асоціації Видавців Періодичної Преси, у декларації немає нічого, що суперечить чинному законодавству.  Однак тут всі положення подані у концентрованому вигляді та акцентована увага на найбільш болючих питаннях, без яких важко працювати у медійних галузях.

Зокрема, одним із зафіксованих завдань є оновлення законодавства про телебачення і радіомовлення, оскільки нинішнє законодавство не враховує розвитку сучасних технологій,  включення ефірного цифрового мовлення, зазначила Наталя Клітна, віце-президент Асоціації правовласників та постачальників контенту.

Костянтин Грицак, директор асоціації «Телекомунікаційна палата України», додав, що головною причиною, з якої організація підписує декларацію, є необхідність внесення змін у законодавство про регуляцію сфери платного телебачення, яка є нерозробленою  сьогодні. «Це необхідно зробити, щоб оператори зв’язку та провайдери програмної послуги не могли  бути інструментами у руках влади», – зауважив Грицак.

Важливими положеннями декларації є пункти, що стосуються забезпечення незалежності ЗМІ та захисту прав журналістів, вважає Діана Дуцик, головний редактор сайту MediaSapiens (ГО «Телекритика»). «За 20 років незалежності наш політикум так і не усвідомив, що свобода слова є не абстрактною категорією. Це цінність, що має конкретне змістове наповнення: політичне, законодавче та економічне, – відзначила пані Дуцик. – Важливо, що ця декларація дозволить здійснювати  моніторинг законодавчих ініціатив політиків в інформаційній сфері. Тому що, як ми бачимо зараз, навіть якщо журналісти приходять у парламент, це не є гарантією того, що вони будуть захищати інтереси ЗМІ».