Майже вдвічі зросла кількість українців, які перевіряють інформацію на достовірність, – дослідження

Кількість українців, які перевіряють інформацію на достовірність, за два роки (2020–2022 рр.) зросла майже вдвічі: з 24% до 47%. Про це свідчать дані дослідження "Індекс медіаграмотності", яке провела громадська організація "Детектор медіа".

Згідно з дослідженням, 20% не так перевіряють, як шукають повнішу, деталізовану інформацію; не перевіряє медіаконтент менш як третина аудиторії (31%).

Також більш ніж удвічі зросла кількість споживачів, які шукають підтвердження новин в інших ЗМІ (68% vs 32%), майже вдвічі – тих, хто оцінює надійність джерела, на яке є посилання (19% vs 33%), та шукає першоджерело, на яке є посилання (18% vs 30%).

Крім того, за останні два роки підвищується рівень чутливості до спотвореного контенту, а аудиторія стає компетентнішою у відстеженні фейкової інформації.

Наприклад, йдеться в дослідженні, значущість проблеми дезінформації підкреслює 61% аудиторії (порівняно з 57% у 2020 році). 24% зазначили, що завжди можуть вирізнити фейки й не звертати на них уваги, і лише 18%, у порівнянні з 32% (2020 р.), інтуїтивно вирішують, наскільки можна довіряти повідомленню. Частка українців, які виявляють дезінформацію, шукаючи посилання на джерело в матеріалі, навпаки, суттєво зросла в порівнянні з 2020 роком – з 28% до 39%. 

Також респонденти орієнтуються на відео/фотопідтвердження (26%  vs 32%), наявність різних точок зору на подію (26%  vs 31%).

Проблема замовних матеріалів у ЗМІ залишається актуальною для половини аудиторії (52% vs 55%); лише 21% вважає її не актуальною, бо вперше чує про джинсу.

52% підозрюють джинсу, коли в матеріалі висвітлено лише позитивні чи негативні аспекти персони, групи або товару; для 24% важливим маркером є той факт, що матеріал може сприяти впізнаваності персони, організації чи товару. 29% аудиторії визначають замовний матеріал інтуїтивно; опитані також звертають увагу на наявність оцінок (позитивних або негативних) та коментарі упереджених або невідомих експертів (по 21%).

Загалом до більшості медіа українці ставляться підозріло – довіряють лише частково (від 58% до 84%). Але якщо у 2020 році рейтинг недовіри очолювало телебачення, то 2022 року частка тих, хто довіряє цьому джерелу, зросла втричі (з 10% до 30%). Суттєво зросла довіра до радіо (з 23% до 40%) та подкастів (з 18% до 25%).

За останній рік суттєво збільшилася довіра до офіційних джерел. Найбільше українці довіряють інтерв'ю з очевидцем події (55%), посиланням на українські органи влади (43%) та офіційні повідомлення на інтернет-ресурсах урядових інституцій (29%).

Загальнонаціональне кількісне опитування проводила компанія "New Image Marketing Group" на замовлення "Детектора медіа" в грудні 2022 – січні 2023 року. Дані зібрано через інтерв’ю face-to-face за допомогою планшета за стандартизованим опитувальником (CAPI), що проводилися серед жителів України віком від 18 років особисто. Вибірка: 1200 респондентів, репрезентативна за віком, статтю, областю і типом населеного пункту (за винятком тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та АР Крим).