В умовах війни українським медійним організаціям варто відмовлятися від управлінських моделей, які тримаються на збереженні рутини та вимозі працювати “наче нічого не сталося”, і переходити до “здоров’я-центричної” перебудови процесів.
Про це заявила в коментарі ІМІ психологиня Любов Найдьонова, докторка психологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України.
За її словами, організм часто “розплачується” соматичним здоров’ям за здатність адаптуватися до тривалого стресу, а здоров’я напряму пов’язане з тривалістю продуктивного життя. На тлі демографічної кризи та кадрового голоду здоров’я персоналу стає стратегічним ресурсом будь-якої організації, наголосила Найдьонова.
Психологиня пояснила, що прагнення керівників редакцій зберегти рутину часто є способом відновити відчуття контролю в умовах війни. Однак така тактика не працює щодо проблем здоров’я і виснаження співробітників. Натомість, на її думку, медійним організаціям потрібні три ключових речі – концентрація на пріоритетах, дублювання людей у критичних зонах, щоб забезпечити відпочинок, а також відмова від непродуктивних звичних процесів. Найдьонова вважає, що саме цей підхід стане одним з визначальних трендів наступного року.
За даними опитування ІМІ, у 2024 році в українських медійників залишався високий рівень стресу*, але водночас зросла адаптація до умов війни. Тоді 62,5% журналістів зазначали, що пристосовуються до ситуації та не втрачають здорового глузду.
