ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Луцькі журналісти заявили про шантаж від голови міськрайонного суду

22.07.2017, 12:23
Михайло Квятковський
Журналісти волинської ТРК «Аверс»  стверджують, що голова Луцького міськрайонного суду Михайло Квятковський  їх шантажує. Чоловік показав журналістам диск із записами телефонних розмов, де нібито фігурують працівники телеканалу. ТРК «Аверс» звернувся до Вищої ради правосуддя зі скаргою на дії Михайла Квятковського. У сюжеті  телеканалу «Аверс» йшлося про те, що в березні 2017 року вийшла програма «Реверс – швейна справа», у якій на прикладі кількох кримінальних проваджень було показано, наскільки легко потрапити за ґрати і як інші «виходять сухими з води». При цьому було згадано слідчих, прокурорів, суддів. Зі слів журналістів, найбільше розлютився голова Луцького міськрайонного суду Михайло Квятковський. Михайло Квятковський у коментарі для ІМІ заявив, що теж подав заяву до Вищої ради правосуддя. З його слів, у програмі «Реверс – швейна фабрика» не все подано правдиво, відтак вона стала приводом написати заяву. З його слів, на останній  зустрічі з журналістами ТРК «Аверс» він пояснював, де є неправда  в програмі. У відео «Аверсу» є ряд оціночних суджень. Наприклад: «Ось таке своєрідне правосуддя у Луцькому міськрайонному суді. Для своїх все, для  решти – закон». У сюжеті, опублікованому 14 липня, показали, що Михайло Квятковський має нібито записані на диску розмови журналістів ТРК «Аверс».  «Я можу прямо зараз дати вам доказ, факт, який не підлягає оспоренню, що телерадіокомпанія «Аверс» робить замовні, необ’єктивні сюжети», – говорить на відео Михайло Квятковський. Також він запропонував послухати журналістам диск із записами телефонних  розмов, де нібито фігурують  працівники ТРК «Аверс». На відео Квятковський також заявляє, що стенограму телефонних розмов отримав у законному порядку негласних слідчих дій про прослуховування. «Цей доказ прийшов разом з кримінальним провадженням в одному з проваджень, де зафіксовані телефонні розмови журналістів ТРК «Аверс» з іншими особами, де вони домовляються, які сюжети мають бути, що там має бути показано, кого в негативному світлі мають висвітлити і що це буде не безкоштовно», – сказав Квятковський. У коментарі для ІМІ він підтвердив, що  має запис розмов, де фігурують журналісти ТРК «Аверс». «Ці телефонні розмови були прослухані в межах кримінальної справи за ухвалою слідчого судді, які дослідженні були в судовому засіданні в присутності інших осіб, які були в залі. Цей доказ отриманий законним чином на підставі ухвали слідчого судді,  доказ  знаходиться у матеріалах кримінальної справи. Цей доказ був узятий з кримінальної справи, до якої я мав доступ», – сказав Михайло Квятковський у коментарі для ІМІ. У сюжеті Квятковський говорив, якщо канал буде і надалі робити замовні сюжети, він готовий проводити брифінг, щоб всі почули запис. Поки що цей запис він не оприлюднив. Михайло Квятковський дав послухати запис з диску працівникам телеканалу. Але  журналісти  ТРК «Аверс» стверджують, що почули записані незнайомі чоловічі та жіночі голоси. А у другому відео заявили, що записи змонтовані. Михайло Квятковський у коментарі для  ІМІ  заперечив це: «Вони прекрасно зрозуміли, який це журналіст», – сказав він. Медіа-юрист Інституту масової інформації Максим Ратушний зазначив, що відповідно до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та Кримінального процесуального кодексу України здійснювати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж є можливим у рамках здійснення негласних слідчих дій, уповноваженими на те особами. Тобто мало мати місце досудове розслідування, одним з етапів якого було проведення такого роду негласних слідчих дій, що передбачають втручання у приватне спілкування. «Варто відзначити, що цікавим є факт зберігання результатів проведення таких слідчих дій (якщо приймати слова голови суду за істину) у робочому сейфі судді, який до цієї справи не має жодного відношення», – сказав Максим Ратушний. З його слів, за певних обставин, такий факт можна перевіряти на можливе втручання в діяльність працівника правоохоронного органу (стаття 343 КК України) чи втручання у діяльність судових органів (стаття 376 КК України). Саме тому варто уважно розібратися у ситуації, а також встановити походження згаданих записів для встановлення кінцевих висновків. ІМІ
Liked the article?
Help us be even more cool!