Голова правління Латвійського суспільного мовника (LSM) Байба Зузене вважає, що настав час, коли працівники LSM без громадянства Латвії мають зробити вибір – чи хочуть вони бути громадянами країни. Про це вона заявила в інтерв’ю агентству LETA, повідомляється на сайті LSM.
Йдеться про так званих негромадян – людей, які постійно мешкають у Латвії, але не мають громадянства жодної держави. Більшість із них є нащадками осіб, які переїхали до країни під час радянської окупації. Станом на 2025 рік у Латвії залишалося близько 174 тисяч таких осіб – майже вдесятеро менше, ніж у 1995 році.
Зузене пояснила свою позицію міркуваннями національної безпеки:
“LSM – це критична інфраструктура. І очевидно, що громадяни Росії та Білорусі не мають права працювати тут. Так само і громадяни третіх країн не можуть мати доступу до ІТ-систем і внутрішніх ресурсів мовника”.
За її словами, питання працевлаштування осіб без громадянства в LSM – концептуальне:
“Латвія вже багато років є незалежною державою. Тож виникає питання – чому ці люди досі не зробили вибір, громадянами якої країни вони хочуть бути?”, – зазначила Байба Зузене.
Голова правління додала, що вважає натуралізацію обов’язковою особливо після 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну:
“Я думаю, що з цього питання у кожного має бути чіткість”.
Наразі в LSM працює близько 860 людей. Скільки серед них осіб без громадянства – точно не відомо, але, за словами Зузене, таких небагато.
У Латвії негромадяни мають право на натуралізацію з 1998 року. А з 2020-го новонароджені діти таких осіб автоматично отримують латвійське громадянство. Конституційний суд країни визначив, що статус негромадянина не прирівнюється до жодного міжнародно визнаного статусу – це окрема правова категорія.