КЖЕ висловила публічний осуд "РадіоТрек" за матеріал про можливе зґвалтування школярки

Фото: РадіоТрек

Комісія з журналістської етики висловила публічний осуд інтернет-виданню "РадіоТрек" та автору матеріалу "Зґвалтував!? "Молодий красень-хореограф, за яким упадали зграї учениць" (ФОТО/ВІДЕО)" Максимові Розенку. Про це повідомляється на сайті КЖЕ.

Матеріал був опублікований 21 червня 2021 року. Скарга до комісії надійшла від Кампанії проти сексизму в медіа й політиці "Повага".

У матеріалі розповідається про гучну історію щодо можливого зґвалтування, вчиненого вчителем хореографії щодо неповнолітньої випускниці однієї зі шкіл в Кривому Розі. Потерпілу названо "криворізькою Монікою Левінськи". Матеріал супроводжується фотографіями як потенційного ґвалтівника, так і потерпілої; обличчя всіх учасників історії, за винятком вчителя хореографії, заблюрені та не дозволяють ідентифікувати зображених осіб.

"Комісія отримала відповідь від головного редактора видання, Миколи Кульчинського. На його думку, місією медіа є помічати те, що для багатьох не є помітним, що "не висвітлюють", а подекуди й приховують, і у розглядуваному матеріалі автор навів фокус на факти, викладені в трьох інших медіа. Микола Кульчинський стверджує, що автор матеріалу дотримався стандартів журналістської етики, адже не додав нічого нового до відомостей про приватне життя дитини, окрім уже оприлюдненого в інших медіа. Так само немає відомостей і про визнання когось винним у цій справі будь-якими судовими рішеннями", – йдеться в повідомленні.

КЖЕ наводить відповідні етичні стандарти

Пункт 3 Кодексу етики українського журналіста: "Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов’язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи".

Пункт 18 Кодексу етики українського журналіста: "Журналіст має бути особливо обережним при висвітленні питань, пов’язаних із дітьми. Журналіст та редактор повинні мати обґрунтовані підстави для висвітлення приватного життя неповнолітньої особи (осіб) та дозвіл на це від її батьків чи опікунів. Неприпустимим є розкриття імен неповнолітніх (або вказування ознак, за якими їх можна розпізнати), які мали відношення до протизаконних дій, стали учасниками подій, пов’язаних із насильством".

Щодо порушень вимог пункту 3 та 18 кодексу

Пункт 3 кодексу спрямований на захист права на повагу до приватного життя. Дотримання цього стандарту потрібне задля захисту репутації осіб, що згадуються в матеріалах, від необґрунтованих звинувачень, та поширюється на використання їхніх зображень. Важливо пам’ятати, що оприлюднення будь-якої інформації про приватне життя особи має бути обґрунтоване публічним інтересом у висвітлюваній тематиці. Пункт 18 кодексу доповнює пункт 3 і встановлює додаткові гарантії приватності для неповнолітніх, особливо у випадках, коли неповнолітні стали потерпілими від сексуального насильства.

Пряма мова КЖЕ:

Комісія не заперечуватиме, що можливе зґвалтування на випускному неповнолітньої учениці вчителем – кричущий випадок, який потребує висвітлення в медіа. При цьому журналісти, що вирішили висвітлювати цю тематику, мають уникати стигматизації як можливого злочинця, так і потерпілої чи потерпілого. Недоречною є згадка справжніх імен учасників інциденту, а також публікація матеріалів, що дозволяли б їх ідентифікувати.

З огляду на це слід закцентувати увагу як на висвітленні особи вчителя хореографії, так і неповнолітньої учениці. Максим Розенко для створення матеріалу використав матеріали трьох інших видань про інцидент. Матеріали "Заборони" та "Обозревателя" не містили візуальних матеріалів, на відміну від відеоматеріалу "Надзвичайних новин". Останній містив фотографії вчителя та інших осіб; при цьому жодну людину, окрім вчителя, на них неможливо ідентифікувати. Кілька з цих фотографій журналіст підписує як спільні фото можливого злочинця та потерпілої, хоча в матеріалі "Заборони", потерпіла стверджує, що близько перетиналася з ним до випускного лише один раз, а матеріал "Надзвичайних новин" не містить вказівки на те, що згадані фото є спільними фото учасників інциденту.

Публікація фото вчителя, на яких його можна ідентифікувати, у матеріалі інтернет-видання "РадіоТрек" свідчить про свідомий намір журналіста висвітлити інформацію певним чином. До винесення вироку судом суспільна вага демонстрації зовнішності хореографа є сумнівною. При цьому демонстрація цих фотографій в інших медіа не може слугувати виправданням Максимові Розенку, адже функція журналіста – належно використовувати інші джерела у власних публікаціях і самостійно проводити аналіз того, якою мірою їх використання не суперечитиме журналістським стандартам. Тож публікація цих фото становитиме порушення вимог пункту 3 кодексу.

Суттєвішими є порушення щодо висвітлення особи потерпілої учениці. З матеріалу може скластися враження, що учасники інциденту були близькі один з одним протягом довгого часу ще до можливого зґвалтування. Крім того, Максим Розенко зумисно використовує епітети "потерпіла", "зґвалтована", "незаймана" тощо в лапках, називає ученицю "криворізькою Монікою Левінськи", згадує в заголовку матеріалу характеристики потенційного злочинця, що можуть викликати до нього співчуття в частини аудиторії. Таке використання стилістичних та граматичних засобів свідчить не лише про бажання журналіста поставити під сумнів свідчення неповнолітньої, а й фактично про його звинувачення дівчини в поведінці, що сприяла можливому зґвалтуванню. Такий віктимблейминг є неприпустимим у медіа і грубо порушує вимоги пунктів 3 та 18 кодексу.

Висновок та рекомендації

Зважаючи на викладене вище, комісія вважає, що матеріал інтернет-видання "РадіоТрек" "Зґвалтував!? "Молодий красень-хореограф, за яким упадали зграї учениць" (ФОТО/ВІДЕО)", який було опубліковано 28 червня 2021 року за авторством Максима Розенка, порушує вимоги пунктів 3 та 18 Кодексу етики українського журналіста, і висловлює журналістові та виданню публічний осуд.

Комісія наголошує на необхідності дотримуватися журналістських стандартів при висвітленні ситуацій, пов’язаних з насильством над неповнолітніми, та рекомендує медіа:

• стежити за досягненням належного балансу між суспільним інтересом та недоторканністю приватного життя осіб, яких стосується матеріал;
• утримуватись від поширення персональних даних неповнолітніх та потенційних злочинців, а в разі їх поширення вживати заходів для унеможливлення їх ідентифікації;
• надавати можливість прокоментувати ситуацію обом сторонам, за умови уникнення віктимблеймінгу та стигматизації будь-якої зі сторін ситуації, до винесення судового рішення в справі.