ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

КЖЕ винесла дружнє попередження ТСН.ua через матеріал про загибель немовляти у Москві

10.08.2021, 12:05
Фото - detector.media
Фото - detector.media

Комісія з журналістської етики винесла редакції TSN.UA (телеканал 1+1) дружнє попередження через публікацію від 11 липня “У Москві хлопчик з аутизмом викинув з 7 поверху немовля – ЗМІ”.

Про це повідомляється на сайті КЖЕ.

Зі скаргою на матеріал до КЖЕ звернувся редактор сайту PreAbility.com Євген Філімонов. Він зазначив, що порушення аутичного спектру ніколи не є причиною скоєння злочинів, і вважає, що матеріал “руйнує крихку інклюзію, яка перебуває в зародковому стані”. “Люди з розладами аутичного спектра – такі ж, як і ми, тільки з іншим сприйняттям”, - наголосив заявник.

Загалом на цей матеріал було подано понад 70 скарг, проте значну їхню частину було відхилено як такі, що не відповідають мінімальним формальним вимогам (не містять контактів заявника, не містять посилання на оскаржувану публікацію, містять лише посилання на обговорення у фейсбуку тощо). Скарги, які відповідають вимогам, об’єднані та розглянуті під час аналізу публікації.

У публікації, на яку подано скаргу, йдеться про трагедію у Москві (Російська Федерація), де 13-річний хлопчик викинув із вікна свою новонароджену сестру. На момент публікації і подання скарги в матеріалі двічі згадувалося, що хлопчик є аутистом: в заголовку і в тексті.

Комісія звернулася до редакції ТСН з проханням надати коментарі щодо вказаної публікації та зазначених у скарзі аргументів. Відповіді від редакції до Комісії не надійшла.

Комісія встановила у матеріалі порушення п. 6 та п. 15 Кодексу етики українського журналіста. У пункті 15 Кодексу етики українського журналіста зазначається: “Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу. Необхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики”.

КЖЕ зазначає, що у публікації йдеться про те, що слідчий комітет порушив кримінальну справу і що причини трагедії невідомі. На цьому тлі підкреслене згадування медичного діагнозу дитини створювало у читача враження, нібито саме аутизм хлопчика призвів до трагедії. І хоча в тексті цього прямо не було сказано, аудиторія сайту після ознайомлення з новиною могла сприйняти людей з аутизмом як небезпечну групу, схильну до асоціальної поведінки, як загрозу для решти суспільства.

“Використання інформації про діагноз хлопчика в цьому випадку невиправдане і не пов’язане з новиною про нещасний випадок. Такі дії журналістів образили групу користувачів, насамперед тих, які виховують дітей із аутизмом, та призвели до емоційної дискусії у Фейсбуку. У своїх коментарях користувачі зазначали: у той час, як батьки виборюють право для дітей з аутизмом відвідувати звичайні заклади освіти та інші заклади, - такі публікації налаштовують решту суспільства проти цих дітей, руйнують досягнуте порозуміння. Наслідком може стати сегрегація дітей з аутизмом та їхнє виключення з суспільного життя”, - зазначає КЖЕ.   

Комісія звернула увагу, що пізніше редакція змінила заголовок публікації і видалила згадку про аутизм хлопчика. Таким чином, на момент підготовки проекту рішення заголовок став виглядати так: “У Москві хлопчик викинув з 7 поверху немовля – ЗМІ”.

Разом із тим згадка про аутизм залишилася в адресному рядку публікації: https:// tsn.ua/svit/u-moskvi-hlopchik-z-autizmom-vikinuv-z-7-poverhu-nemovlya-zmi-1822501.html

Кількість переглядів новини на момент підготовки проекту рішення – 108 тисяч.

КЖЕ зазначає, що у наведеній публікації не міститься жодного посилання на першоджерело інформації: журналісти обмежилися формулюванням “як пишуть російські ЗМІ”, без гіперпосилань і назв конкретних ЗМІ. Користувачі сайту не мають можливості переконатися в правдивості новини та скласти особисту думку про авторитетність джерела інформації.

Відсутність посилання на першоджерело порушує п. 6 Кодексу етики українського журналіста: “Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел”.

“Складається враження, що редакція вважала недостатньо шокуючою новину про загибель немовляти в Москві, а тому для посилення подала на цій же сторінці посилання на інші новини про падіння дітей із висоти: “Нагадаємо, у Львові чотирирічний хлопчик відбувся легкими травмами після падіння з 20-ти метрової висоти» та “У Дніпрі 2-річна дівчинка випала з вікна багатоповерхівки і отримала важкі травми”. Така поверхова подача виглядає як експлуатація емоцій користувачів заради рейтингів та охоплень”, - зазначає КЖЕ.

Комісія з журналістської етики приймає до уваги той факт, що редакція TSN.UA самостійно внесла правки до оскаржуваної публікації і видалила згадку про аутизм дитини. Оскільки це було зроблено не одразу, публікація вже отримала значний суспільний резонанс. 

Враховуючи рівень охоплення сайту, ступінь завданої травми та можливі негативні наслідки у вигляді посилення упередженості до людей з аутизмом, - Комісія вважає, що реагування редакції мало також містити публічне визнання помилки й напрацювання заходів для попередження аналогічних випадків.

Комісія з журналістської етики рекомендує журналістам і редакціям:

1. Розповідаючи про надзвичайну подію, в центрі якої опинився представник певної дискримінованої соціальної або етнічної групи, журналісти мають уникати вказівки на захищену характеристику (національність, медичний діагноз, стать), якщо це безпосередньо не пов’язано з темою матеріалу.

2. У своїй роботі журналісти не повинні підкріплювати негативні стереотипи. Грубим порушенням є приписування людям із розладами аутичного спектру схильності до правопорушень чи асоціальної поведінки, створення враження про цю групу як про соціально небезпечну. Таким чином журналісти формують упереджене, вороже ставлення до певної групи людей, чим посилюють соціальну нерівність.

3. Оприлюднення медичного діагнозу має бути виправдане змістом матеріалу і відбуватися лише за згодою пацієнта або його законних представників.

4. Варто уникати будь-яких натяків на неповноцінність людей із ментальними розладами - так само, як і людей із інвалідністю загалом. Не варто говорити про них як про жертв, хворих, людей із «обмеженими можливостями». Журналісти мають докладати всіх зусиль для створення умов, які би забезпечували включення людей із інвалідністю до повноцінного життя суспільства і рівне ставлення до них, як до інших громадян.

5. Редакції мають докладати всіх зусиль для того, щоб виправлення допущених помилок було прозорим. Люди, які почуваються дискримінованими, мають право отримати вибачення від медіа, якщо дії журналістів посилили таку нерівність. Редакції мають напрацьовувати механізми для запобігання дискримінації в майбутньому.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!