КЖЕ надала рекомендації щодо інтерв’ю з російськими експертами та журналістами

Комісія з журналістської етики закликала українських журналістів максимально критично ставитися до добору експертів та коментаторів, які представляють російські редакції, російські експертні інституції чи аналітичні центри або інші структури, навіть якщо вони називають себе опозиційними до нинішнього російського режиму.

Про це йдеться в заяві комісії.

Як зазначили в КЖЕ, привернути увагу до цього питання вирішили спираючись на негативний випадок щодо росіянки Ксенії Хелль, яка видавала себе за співробітницю Міжнародного кримінального суду. 

На запит українських журналістів-розслідувачів з The Kyiv Independent у МКС відповіли, що така особа в них не працює і ніколи не мала доступу до матеріалів щодо викрадення Росією українських дітей, які вона активно коментувала. 

"Проте до моменту викриття коментарі цієї фейкової експертки деякий час активно транслювали не лише російські ліберальні медіа, але й українські, серед яких були й інформаційні агенції, і телеканали, і онлайн-медіа. Таким чином аудиторія отримувала неправдиву інформацію щодо справи про викрадення українських дітей Росією, яку веде зараз Міжнародний кримінальний суд у Гаазі", – наголосили в комісії.

У КЖЕ також звернули увагу на те, що Росія може використовувати осіб під прикриттям (журналістів, блогерів, експертів та ін.) для шпигування, участі в інформаційно-психологічних операціях чи з іншою маніпулятивною метою, зокрема для дискредитації України чи українських військових, розмивання теми відповідальності Росії за воєнні злочини тощо.

Комісія закликає журналістів ретельно перевіряти всі свої джерела інформації, а також уважно ставитися до вибору осіб для коментарів та інтерв’ю. Зокрема, комісія рекомендує:

1. Для коментування подій чи ситуації в Україні та світі запрошувати перевірених та компетентних експертів. Адже під  час війни ретельний вибір експертів не менш важливий, ніж перевірка достовірності інформації.
2. Щоб з’ясувати, чи особа є реальна та компетентна у відповідних питаннях, перевіряти її зв’язки з інституціями / установами, від імені яких вона представляється. Якщо публічна інформація про ту чи іншу особу на сайті інституції відсутня, краще звернутись із запитом і з’ясувати, чи ця особа реальна і чи справді вона та, за яку себе видає.
3. Застосовувати для перевірки особи моніторинг її публічних заяв та меседжів. У разі якщо особа поширює сумнівні заяви, мову ворожнечі або якийсь інший шкідливий чи маніпулятивний контент, відмовитися від інтерв’ю або коментаря з нею.
4. Не здійснювати републікацію цитат / заяв осіб, які поширювали інші медіа, без їхньої власної перевірки та критичного аналізу.
5. Помічними стануть Рекомендації “Щодо принципів запрошення гостей і титрування експертів в інформаційно-аналітичній журналістиці” від НМР.