Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики підготував до другого читання законопроект № 4815 “Про внесення змін до Закону України “Про телебачення і радіомовлення” (щодо удосконалення процедури застосування санкцій Національною радою)” і рекомендував парламенту ухвалити його в другому читанні та в цілому. Таке рішення було ухвалено 12 жовтня на засіданні комітету, повідомляє “Детектор медіа”.

Законопроект передбачає прописати прямо в законі “Про телебачення і радіомовлення” розміри штрафів та порушення, за які вони накладаються на мовників і провайдерів (нині це питання регулюється розпорядженням Кабміну).

Після розглянутих комітетом поправок у законопроекті залишаються штрафи в розмірі 25%, 10% і 5% розміру ліцензійного збору для мовників і провайдерів. При цьому найбільший штраф (25%) призначається за найтяжчі порушення та може стягуватися незалежно від того, чи застосовувалася до порушника санкція попередження. А менші штрафи за менші порушення можуть стягуватися тільки після попередження.

Комітет підтримав низку поправок народної депутатки Олени Кондратюк (“Батьківщина”), які певною мірою пом’якшили норми, що викликали занепокоєння індустрії.

З переліку порушень, за які можуть каратися телерадіоорганізації, прибрано новелу законопроекту – “приниження національної честі та гідності”. Натомість новим видом порушення, за яке каратимуться мовники, будуть “заклики до розв’язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті”.

З підстав для переоформлення ліцензії вилучено вимогу звітувати про зміни на всіх рівнях структури власності – натомість ліцензіати мають переоформлювати ліцензії в разі зміни відомостей про прямого власника (співвласників) та/або бенефіціарного власника (контролера). І в ліцензіатів буде 30 днів замість 10 днів на внесення організаційно-правових змін до ліцензії.

Уточнено порушення, за які можуть застосовуватися санкції. Зокрема, трансляція програм або їх відеосюжетів, які можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків, каратиметься тоді, коли ці програми чи сюжети не були позначені візуальними позначками та/або були показані в неналежний час.

Також Нацрадою каратиметься трансляція аудіовізуальних творів (але не фільмів – за фільми, на думку депутатів, має карати Держкіно), одним з учасників яких є фігурант Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці (так званий “чорний список” Мінкульту), якщо цей Перелік не просто оприлюднено на сайті Мінкульту, а й затверджено його офіційним рішенням.

До законопроекту додано уточнення про звільнення мовників від відповідальності за незаконні заклики, які пролунали в прямому ефірі з вуст осіб, які не є працівниками медіа. Але якщо працівники телерадіоорганізації не вжили заходів щодо припинення правопорушення в ефірі – тоді мовник несе відповідальність за ці заклики.

Із законопроекту вилучено норму про звернення Нацради до суду не лише після санкцій, а й у разі “невиконання розпорядження Національної ради у встановлені нею строки”. Це положення викладено в іншій редакції, згідно з якою Національна рада звертається до суду з позовом про анулювання ліцензії, якщо порушення не були усунені після застосування санкції “стягнення штрафу”.

Також додано уточнення, що ліцензіат вважається таким, що не притягався до відповідальності у вигляді штрафу, якщо протягом року з моменту накладення штрафу він не вчиняв ті самі порушення.

Ще одна поправка стосується повідомлення ліцензіатів про накладені на них штрафи. Їх повідомлятимуть не через публікацію на сайті Нацради, а рекомендованим листом. При цьому ліцензіат вважатиметься належно повідомленим Нацрадою про прийняте рішення через 5 днів з моменту надсилання копії такого рішення рекомендованим листом.

Сплатити штраф порушник має протягом 30 днів з дня повідомлення Нацрадою. Але, згідно з ухваленою поправкою, у разі оскарження санкції цей 30-денний строк зупиняється на час судового розгляду по справі. Завдяки цій поправці під час судового оскарження на прострочений штраф не нараховуватиметься пеня.

Співавтор законопроекту Григорій Шверк (Блок Петра Порошенка) також повернув до законопроекту окремі нині чинні норми про штрафи за невиконання вимог щодо прозорості медіавласності та щодо квот українських пісень на радіо.

Як повідомляв ІМІ, 8 вересня Верховна Рада в першому читанні прийняла законопроект №4815 “Про внесення змін до Закону України “Про телебачення і радіомовлення” (щодо удосконалення процедури застосування санкцій Національною Радою”).

8 жовтня 2015 року Нацрада затвердила розміри штрафів, які можуть накладатися на телерадіоорганізації та провайдерів програмної послуги за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення. У документі штрафи становлять 5%, 10% і 25% розміру ліцензійного збору, залежно від категорії порушення, тоді як раніше діяли штрафи в розмірі 5%, 10% і 15%.

Фото – zib.com.ua