21 лютого громадянина України, який працював російським журналістом, і звинувачується Службою безпеки України у державній зраді, Андрія Захарчука обміняли на українських військовополонених. Про це повідомляє видання “Невські новини”, з яким співробітничав журналіст.

Захарчук планує повернутися в Петербург і отримати посвідку на проживання в Росії або політичний притулок, і продовжити свою професійну кар'єру.

Цю інформацію підтвердив Преступности.НЕТ батько Андрія Захарчука Василь.

За словами батька, 21 лютого адвокат журналіста приїхав в СІЗО Миколаєва для зустрічі з ним, однак йому повідомили, що Андрія в ізоляторі вже немає. Після цього з новин російських телеканалів родичі журналіста дізналися, що він уже виміняний під Луганськом разом з бойовиками і терористами на українських військових.

За словами батька журналіста, його син заявив, що якщо Україна його відкинула і звинуватила в зраді, то він має намір повернутися в Санкт-Петербург, де працював останні роки, і отримати там посвідку на проживання або політичний притулок.

Обмін полоненими відбувся увечері у Луганську, в результаті чого було звільнено 139 українських військових, зокрема, це були захисники Дебальцеве та Донецького аеропорту, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Як повідомляв ІМІ, у Миколаєві СБУ затримала громадянина України Андрія Захарчука, який працює журналістом в Росії, відкривши проти нього кримінальне провадження за частиною 1 статті 111 (державна зрада) Кримінального кодексу України.

12 лютого у Центральному районному суді міста Миколаєва слідчий суддя Дмитро Тишко ухвалив взяти під варту до 11 квітня поточного року Андрія Захарчука.

Під час засідання представник державного обвинувачення зачитав дане клопотання, згідно з яким 25-річний Андрій Захарчук, що працює журналістів у російському Федеральному агентстві новин і петербурзькому виданні “Невські новини”, у січні-лютому поточного року відвідав кілька міст України – Харків, Київ, Одесу, Дніпропетровськ.

Згідно з даними слідства, після цього він прибув до Миколаєва, де зробив на свій фотоапарат знімки Інгульського та пішохідного мостів, Суднобудівного заводу імені 61 комунара і ДП «Миколаївський бронетанковий завод» (як зазначило держзвинувачення,ці два заводи є стратегічними об'єктами і підприємствами, що входять в Державний концерн «Укробронпром»).

Прокурор зазначив, що згідно з Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року Російська Федерація визнана державою-агресором. Слідство інкримінує журналісту роботу на агресора, а оскільки він є громадянином України, то, на думку правоохоронних органів, він діяв в порушення статті 65 Конституції України, згідно з якою захист Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.

13 лютого Генеральна прокуратура України повідомила, що на Миколаївщині взято під варту мешканця Дніпропетровської області, громадянина України, який, працюючи журналістом російських інформагентств, збирав з метою передачі представникам зазначених інформагентств дані про діяльність установ оборонно-промислового комплексу України.

17 лютого так званий голова самопроголошеної “ЛНР” Ігор Плотніцький заявив, що запропонує Україні видати затриманого Андрія Захарчука в обмін на взятих у полон в районі Дебальцево Донецької області українських військових.

Як повідомляє Преступности.НЕТ, 20 лютого Апеляційний суд Миколаївської області відхилив в повному обсязі апеляційні скарги адвокатів Андрія Захарчука, залишивши в силі рішення про арешт журналіста до 11 квітня 2015 року.

Скарги розглядали колегія суддів під головуванням голови суду Олександра Ржепецького. Захист журналіста в цей раз представляли вже два адвоката – Євген Давиденко і Валентин Рибін. Як зазначив Рибін, клопотання прокуратури про арешт Захарчука неспроможне, тому що, по-перше, до нього не було залучено жодного документа і докази, на які слідчий посилався в самому клопотанні – а це, як заявив, адвокат, пряме порушення норм статті 184 КПК України. Крім цього, при оформленні документів слідство допустило масу помилок.

“Слідчим при складанні клопотання про обрання запобіжного заходу спотворені і підроблені докази. Наприклад, протокол допиту свідка Чабан, датований 21 лютого 2015 року – протокол з датою, якої ще немає в історії. Крім того, я хочу зауважити, що саме затримання Захарчука відбулося з порушенням закону, а саме частини 5 статті 208 КПК, яка вказує, що особа, яка затримала іншу особу, має скласти протокол, підписати цей протокол і вручити його копію затриманій особі. Я можу надати протокол, який отримав мій підзахисний – жодного підпису слідчого, понятих та інших осіб, які брали участь у затриманні”, – зазначив адвокат Рибін.

Також Рибін зауважив, що підозра, висунута Захарченку, абсолютно не обґрунтована, оскільки слідчий зробив юридично нікчемні висновки щодо дій журналіста.

За словами Рибіна, паркан і будівлю Миколаївського бронетанкового заводу є об'єктом для погляду сотень і тисяч людей, які проходять і проїжджають повз нього, а в українському законодавстві немає жодної норми, яка б забороняла його фотографувати.

Представник державного обвинувачення, прокурор Анатолій Тітусь зазначив: “Я хочу тільки зазначити, що Андрій Захарчук, будучи журналістом російських інформаційних агентств, перебуваючи в Україні, чомусь в той час, коли проходить Антитерористична операція, коли йде війна фактично на Сході України, саме журналістів Російської Федерації цікавлять об'єкти стратегічного значення – це мости, це об'єкти оборонно-промислового комплексу. Що стосується саме знімків, які, напевно, нічого з себе особливого не уявляють, але навіщо знімати міст вузловими знімками великими планами? Це буде доведено під час досудового слідства і при закінченні буде дана оцінка”.

Батько журналіста Василь Захарчук, присутній на засіданні, заявив, що, оскільки рішення Апеляційного суду оскаржити не можна, вони мають намір тепер звертатися до Європейського суду з прав людини.