За півтора року з понад 600 місцевих комунальних газет – третина вже реформовані. Такими є результати процесу роздержавлення ЗМІ. Про це зазначив начальник юридичного відділу Української асоціації медіабізнесу Олександр Дяченко 6 липня на брифінгу в Українському кризовому медіацентрі.  

“За півтора року із більш як 600 місцевих комунальних газет у процесі реформування або реформовані – всього третина. Інші – ніяк не можуть розпочати цей процес”, – зазначив Дяченко. Він підкреслив, що для багатьох регіональних ЗМІ реформування означатиме припинення їхньої діяльності.

Виконавчий директор “Фонду розвитку ЗМІ” Євген Заславський підкреслив, що регіони у сфері розвитку місцевих ЗМІ дуже різні. “Є регіони, де дуже багато ЗМІ, але справжньому журналісту, незалежному, працювати немає де – Одеса, Дніпро. Є регіони, де дуже вузький ринок, дуже мало грошей, але є класні редакції – Івано-Франківськ, Луцьк, Рівне”, – пояснив він.

Виконавча директорка громадської організації “Детектор медіа” Діана Дуцик зазначила, що проблеми у регіонах зосереджені переважно у двох сферах – це економічні проблеми та якість контенту.

“Я все частіше чую від регіональних журналістів “ми не можемо займатись важливими темами, бо у нас немає мотивації”. А під мотивацією мається на увазі матеріальний стимул”, – підкреслила Діана Дуцик. Також вона зазначила, що прямим наслідком залежності місцевих ЗМІ від олігархів та політичних сил є необ’єктивне висвітлення подій.

Виконавча директорка Інституту розвитку регіональної преси Ольга Труфанова наголосила, що в процесі роздержавлення регіональним ЗМІ, які хочуть реформуватись, не вистачає коштів, а зацікавленість донорів невелика.

В.о. головного редактора газети “Запорізька правда”, член правління Запорізької обласної організації Національного союзу журналістів України Наталія Зворигіна розповіла, що через брак коштів незалежним регіональним ЗМІ важко конкурувати з газетами, які фінансуються місцевими олігархами.

Керівниця проекту “Ні корупції” Інституту масової інформації Ольга Шалайська зазначила: “Ми провели внутрішнє опитування серед нашої клієнтської бази: номер один, що хочуть довідатись люди, – це, як писати гранти. Це означає, що люди хочуть заробляти гроші”.

“Гроші насправді вже пішли у регіони, але журналісти за цими грошима не пішли, навіть журналісти-розслідувачі. Ми не знаємо, що відбувається з цими грошима і немає кому це проконтролювати – немає громадських організацій, журналістів-розслідувачів і т.д.”, – зазначила експертка з децентралізації Українського кризового медіацентру Ярина Журба.

Керівниця Асоціації професійних журналістів та рекламістів Житомирщини Ірина Новожилова зазначила, що “три роки ми моніторимо дотримання професійних стандартів, і ми бачимо, що по нашій 5-бальній шкалі, загальний бал […] майже ніколи не дотягує до 4 балів”. “За нашими спостереженнями, редактори звикли отримувати гроші, а не заробляти їх. А зараз стоїть питання, як зробити газету ефективною і шукати нові формати роботи”, – додала вона.

Євген Заславський підкреслив, що насправді запит сектору на навчання дуже великий. “У нас є школа для регіональних журналістів […] і зараз ми маємо 500 анкет – це по 50 людей на місце. […] У програмі міжредакційних обмінів ми маємо по 10 людей на місце”, – додав він. Ірина Новожилова зазначила, що важливо не тільки давати можливості для навчання, а також показувати приклади регіональних ЗМІ, які успішно пройшли процес реформування.

“Люди, які вірять в етику, вірять у стандарти, […] і вперто роблять щось за стандартами і за якістю. Досвід показує, що якщо у нас буде економіка, якщо країна буде справді розвиватись, то вони будуть на передовій і вони зможуть заробляти”, – наголосив під час круглого столу керівник напрямку комунікації реформ Українського кризового медіацентру Роман Вибрановський.