Вказівки про прийняття так званих "диктаторських законів" 16 січня 2014 року дав безпосередньо екс-президент України Віктор Янукович. Про це заявив начальник управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури Сергій Горбатюк 18 листопада на прес-конференції в ГПУ, повідомляє Інтерфакс-Україна.

“За даними розслідування, у нас чітко встановлено, що безпосередня ініціатива і вказівки стосовно прийняття цих законів виходили від колишнього президента, якому повідомлено про підозру”, – сказав Горбатюк.

“Також повідомлено про підозру колишньому першому заступнику голови Верховної Ради Калетнику (екс-нардеп фракції КПУ Ігор Калетник – ред.), який вів тоді Верховну Раду (засідання – ред.), голові фракції Партії регіонів Єфремову (Олександр Єфремов – ред.), голові лічильної комісії Олійнику (екс-нардеп фракції Партії регіонів Володимир Олійник – ред.), секретарю цієї лічильної комісії Гордієнку (екс-нардеп фракції КПУ Сергій Гордієнко – ред.) і ще 11 народних депутатів, які були членами лічильної комісії”, – додав він.

Горбатюк нагадав, що обвинувальні акти у кримінальному провадженні щодо О.Єфремова, С.Гордієнка і колишнього народного депутата фракції Партії регіонів Олександра Стояна вже направлені до суду, а справу стосовно колишнього народного депутата фракції Партії регіонів Михайла Чечетова "закрито у зв'язку з його самогубством ".

“Інші колишні народні депутати оголошені в розшук”, – він.

Як повідомляв ІМІ, 16 січня 2014 року Верховна Рада з порушенням процедури ухвалила, а 17 січня президент Віктор Янукович підписав закон №3879 В.Колесніченка-В.Олійника, що обмежував права громадян на мирні зібрання і свободу слова. Зокрема, встановлювалась кримінальна відповідальність за наклеп, заборонялось поширення екстремістських матеріалів, посилювалось регулювання діяльності громадських організацій, дозволялось закривати сайти без рішення суду – на підставі рішення Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, зобов'язувалось реєструвати інтернет-ЗМІ, заборонялось «незаконне» збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про правоохоронців, суддів та їх близьких родичів чи членів сім'ї, дозволялось президенту та Верховній Раді достроково припиняти повноваження членів Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Також закон містив низку інших норм, що обмежували права і свободи громадян.

Прийняття законів стало реакцією влади на масові протести громадян. Закони певною мірою запозичували норми російського законодавства, деякі норми були жорсткіші за російські аналоги. Прикладом прямого запозичення є введені у законодавство поняття “екстремістська діяльність” та “іноземний агент”.

У січні 2015 року Рада скасувала "закони 16 січня". 28 січня парламент скасував ці закони.