19-22 лютого 2015 року ІМІ за підтримки Ради Європи проводив чотириденний тренінг з безпеки для журналістів, що працюють в зоні АТО. Тренінг складався з теоретичних та практичних занять. Практичні заняття проходили на полігоні.
Під час теоретичних занять були розкриті наступні теми: планування поїздки в зону АТО: загальний огляд базових принципів; підбір і комплектація: знімальної техніки, аксесуари, засоби захисту, одягу та взуття; військові загрози. Пройшли курс «Перша невідкладна (домедична) допомога для журналістів, що працюють в зоні АТО».
На полігоні навчалися курсу «Надання першої невідкладної допомоги в умовах бойових дій» з відпрацюванням практичних навиків в сценаріях (підрив, вогнестрільні поранення, політравма).
Під час практичних днів на полігоні умови були максимально наближеними до реальних.
Учасники пройшли 4 сценарії (серії стрес-тестів для закріплення і відпрацювання отриманих знань):
«Блок-пост». За легендою місцевий житель пообіцяв показати журналістам трофейну військову техніку відібрану у терористів. Журналісти на вантажівці поїхали за ним та опинилися на невідомому блок-пості, який на щастя виявився українським, де проходили детальну перевірку документів, особистих речей, особистий огляд. Як наслідок, журналісти зрозуміли, механізм та порядок акредитації в зону АТО, правила перевірки особистих речей та права людей, що обшукуються.
«Засідка». За легендою журналісти їдуть на передову знімати побут військових і потрапляють у засідку терористів. Вантажівка та джип на яких вони пересувалися обстрілюється з кулеметів, підривається фугасами та закидаються гранатами. Вся атака терористів, разом зі знешкодженням військових, які забезпечували охорону журналістам займає близько 30 секунд. Є поранені, вбиті, ті хто лишився живими потрапляють у полон. Журналісти отримали практичні навички поводження під обстрілом, швидкої евакуації з автомобіля, правила поводження під час затримання, перебування в полоні та допитах. Було роз’яснено, які документи потрібно з собою мати, а які не варто.
«Журналіст в бою». Журналісти опинилися в будівлі на яку почався наступ бойовиків та потрапили під щільний обстріл. Інша група журналістів були разом з наступаючими. Це дало змогу зрозуміти методику ведення наступу та оборони та можливості журналістської роботи.
«Звільнене місто». Журналісти приїхали в щойно звільнене місто, де командир операції зі звільнення давав коментарі та відповідав на запитання. Під час інтерв’ю почався мінометний обстріл, одна з мін потрапила в машину, що стояла неподалік і вона зірвалася. Журналісти продемонстрували отримані раніше знання та навички швидкого пошуку укриття, надання домедичної допомоги собі та іншим постраждалим, евакуації до транспорту. В цій ситуації був показаний приклад, як зелена (безпечна) зона швидко стає червоною (підвищеної небезпеки) та жовтою (умовної безпеки).
«Я дійсно не знала, як поводитися із пораненим під обстрілом. Я не знала, що робити із кишечником, який вивалюється з людини, і який вона прагне запхнути назад; не знала, як з постраждалого зробити рюкзак і віднести в менш небезпечну зону (і навіть я це можу!), не знала, що кров – це не страшно, а кровотечі просто треба припинити, або як мінімум спробувати, не уявляла, що можу заджґутувати собі руку лівою, а наприкінці дня, почувши вибух, інстинктивно падати навіть, якщо стою серед калюжі розталого сніг» – говорить Альона Трохимчук, журналістка інформаційного агентства «Волинські новини».
Текст: Ірина Земляна
Фото: Фейсбук Ірини Земляної