ІМІ назвав найбільших "джинсовиків" передвиборчої кампанії-2015 (+інфографіка)

(натисніть, щоб збільшити)

Основними замовниками прихованої політичної реклами в загальноукраїнських друкованих та інтернет-ЗМІ стали мер Києва Віталій Кличко (21% від загальної кількості матеріалів з ознаками замовності), політична партія УКРОП (15%), Опозиційний Блок (12%), партія «Відродження» (9%), та кандидат на посаду мера Києва Геннадій Корбан (5%).

В регіональних друкованих та інтернет–виданнях, які підлягали моніторингу, найбільше матеріалів з ознаками замовності було розміщено на користь партій УКРОП (більше чверті всіх «джинсових» матеріалів, або 26%), «Відродження» (15%), «Опозиційний блок» (12%), та «Наш Край» (11%). Звертаємо увагу, що три регіональних «джинсових анти-лідери» — «Відродження», Опоблок і «Наш край» є партіями, які постали на уламках колишньої Партії Регіонів.

Основними темами, на яких піарилися партії та кандидати, стали обіцянки «інновацій» та  реформ, прихід «нової команди», підтримка місцевих підприємців, ЖКХ, медицина, та ветерани.

Найбільшу кількість корумпованих журналістських матеріалів за час моніторингу зафіксовано в Дніпропетровській (934 «джинсових» матеріали), Запорізькій (483), та Миколаївській (160) областях. ІМІ особливо звертає увагу, що кількість джинси в Дніпропетровську виросла майже в п’ять разів, порівняно з парламентською передвиборчою кампанією 2014 року (201 матеріал у 2014, порівняно з 934 матеріалами у 2015 за той же період); кількість джинси у Запоріжжі виросла майже в 2.5 рази (203 у 2014, порівняно до 483 у 2015 році).

Найгостріша політична боротьба розгорнулася в Дніпропетровську, між кандидатами на посаду Дніпропетровського міського голови Борисом Філатовим (УКРОП, 198 матеріалів з ознаками замовності), Олександром Вілкулом (Опоблок, 154 «джинсових» матеріали), та Максимом Курячим (БПП, 77 «джинсових» матеріалів). На другому місці – «джинсове змагання» між кандидатами на посаду мера Запоріжжя самовисуванцем Володимиром Буряком, якого асоціюють з Рінатом Ахметовим (124 «джинсових» матеріали), діючим мером Запоріжжя Олександром Сіном (40 матеріалів), та кандидатом від БПП Миколою Фроловим (35 матеріалів).

Загальна кількість матеріалів замовного характеру, що виявили експерти ІМІ в регіональній пресі за цей період, – 2188, з них чорного піару — 2% (56 публікація, для порівняння у 2014 – 5%), матеріалів з ознаками замовлення на користь політичних партій — 48% (1040), та 50% (1092) — «джинсових» матеріалів на користь кандидатів, що балотуються на посади мерів.

В рамках моніторингу брались до уваги матеріали рекламного або іміджевого характеру, що спрямовані на отримання політичних дивідендів, і розміщені з порушенням закону — тобто, без позначок: «реклама», «на правах реклами», «політична реклама», «політична агітація», «агітація» тощо.

Юристи ІМІ наголошують, що усі матеріали передвиборної агітації повинні бути відокремленими від інших матеріалів і означені як такі (абзац 2 ч. 9 ст. 60 ЗУ Про місцеві вибори). «Порушення передбаченого законом порядку ведення передвиборної агітації, агітації під час підготовки і проведення референдуму з використанням друкованих, електронних (аудіовізуальних) засобів масової інформації або надання переваги в інформаційних телерадіопередачах чи друкованих засобах масової інформації, в продукції інформаційного агентства будь-якому кандидату, політичній партії (блоку), їх передвиборним програмам власниками, посадовими чи службовими особами, творчими працівниками засобів масової інформації, інформаційних агентств тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян», — йдеться в ч. 1 ст. 212-9 Кодексу про адмінправопорушення.

Було проаналізовано 10 регіонів, в кожному з яких моніторились 4 видання (2 друковані та 2 інтернет) щоденно, у період з 1 вересня до 22 жовтня, загалом 40 видань, а також 5 друкованих загальнонаціональних видань («Весті», «Комсомольская правда в Украине», «Сегодня», «Газета по-українські», «Український тиждень», «Новое Время») та 6 онлайн-виданя («Ліга», «УНІАН», «Обозреватель», «LB.ua», Українська Правда, та Укрінформ).