ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

ГПУ просила СБУ зібрати дані про Седлецьку та Бердинських – адвокати

04.10.2018, 16:42
Фото - Радіо Свобода

Головне слідче управління Генеральної прокуратури зверталося до першого заступника Служби безпеки України Павла Демчини з дорученням на проведення оперативних слідчих (розшукових) дій стосовно журналістки Радіо Свобода, головного редактора програми “Схеми: корупція в деталях” Наталки Седлецької та журналістки видання “Новое время” Христини Бердинських. Про це повідомили адвокати двох журналісток із посиланнями на матеріали судових справ у їхніх апеляційних скаргах, повідомляє Радіо Свобода.

Так, 22 листопада 2017 року начальник одного з управлінь Генпрокуратури В. Хребтак звернувся до першого заступника голови СБУ Демчини та його “оперативних підрозділів” із дорученням зібрати персональну інформацію про журналісток, які, за версією слідства, були на off the record зустрічі з директором Національного антикорупційного бюро України, після якої в ГПУ відкрили кримінальне провадження.

Прокурор просив СБУ встановити шістьох імовірних співрозмовників директора НАБУ, зокрема їхні “ПІБ, індивідуальний податковий номер, серію та номер паспорта, адресу проживання, місце роботи, мобільні та інші контактні дані”.

Відповідь на запит СБУ надали через 11 днів.

“Щодо осіб, чиї голоси зафіксовано на аудіозаписі, то вони, ймовірно, належать директорові Національного антикорупційного бюро України Ситникові Артему Сергійовичу, першому заступникові директора Національного антикорупційного бюро України Углаві Гізо Тристановичу, журналістові видання “Новое время” та телеканалу “Громадське” Бердинських Крістіні Володимирівні, …а також журналістові-розслідувачу, авторові, редактору та ведучій спільного проекту Української служби Радіо Свобода та “UA:Перший” “Схеми: корупція в деталях” Седлецькій Наталії Юріївні… а також, можливо, іншим особам, яких ідентифікувати не видається можливим”, – йдеться в документі за підписом заступника начальника головного управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю І. Дралюка.

При цьому, зазначає видання, у відповіді працівників СБУ не вказано, яким способом були встановлені саме ці особи і які саме оперативні заходи для цього проводилися щодо журналісток.

“Із цих документів чітко випливає, що ГПУ передоручила СБУ встановити, хто ж був на зустрічі, про яку слідству відомо тільки з плівок, опублікованих в інтернеті, та заяви потерпілої. СБУ дуже швидко відповіла: голоси, ймовірно, належать Седлецькій та Бердинських. Після цього слідчий вирішує допитати обох журналісток. На підставі "ймовірності", а не точно встановленого факту! Що це означає? Як саме СБУ встановила, що на плівках голоси саме Наталки та Крістіни? Відкриті питання – відповідей на них у матеріалах справ щодо обох журналісток немає”, – пояснив адвокат Наталки Седлецької Анатолій Попов.

За його словами, у СБУ могли зібрати та передати до  ГПУ персональні дані журналісток тільки в результаті “оперативної розробки”. “Вказане місце проживання – мабуть, слідкували, ідентифікаційний код, очевидно, може бути розповсюджений тільки через податкову інспекцію, номер телефону, яким вона користується, теж треба було з’ясовувати”, – пояснив Попов.

“Це, очевидно, вказує на те, що за нею спостереження велося, певним чином. Або з’ясовувалося іншим способом, який ми не можемо зараз встановити, але, найімовірніше, це було зовнішнє спостереження, тому що встановити, де вона живе, можна, тільки вказавши, що “ми її прослідкували до домашньої адреси і знаємо, що вона там проживає”, – вважає адвокат.

Відповідь від СБУ датована 4 грудня 2017 року. Невдовзі після цього журналістки Седлецька та Бердинських були допитані як свідки у справі. Іще через вісім місяців Генпрокуратура отримала доступ до великого масиву даних із мобільних телефонів обох журналісток, що спричинило великий резонанс.

“Із відповіді Служби безпеки України видно, що вони мають здогадки, лише мають припущення щодо того, кому належить голос на плівці. Фактично вони не встановили факту належності цих голосів саме цим двом журналісткам, і в матеріалах справи немає жодних доказів причетності журналісток до цієї розмови”, – прокментувала адвокат Христини Бердинських Людмила Опришко.

Такі слідчі дії, як допити, доступ до телефонів, збір персональної інформації, зазвичай застосовуються до підозрюваних у тяжких злочинах, пояснюють адвокати. 

“Все просто очевидно сфабриковано. Треба було дати можливість отримати доступ до даних конкретних журналістів. Можемо припустити, що це було зроблено з єдиною метою – аби прийти в суд і сказати: у нас є певні документи, які свідчать, що це були саме ці два журналісти, дайте нам доступ до їхніх даних”, – сказав адвокат.

Радіо Свобода надіслало запит у Службу безпеки України та Генпрокуратуру з проханням повідомити, які саме оперативні розшукові заходи були проведені стосовно журналісток Седлецької та Бердинських.

На запит редакції з проханням прокоментувати залучення оперативників СБУ для слідчих дій щодо журналісток наразі не відповіли, а в Генпрокуратурі на аналогічні питання сказали, що “не вбачають підстав” надавати запитувану інформацію.

Як повідомляв ІМІ, 27 серпня Печерський районний суд Києва дозволив Генеральній прокуратурі доступ до дзвінків та смс-повідомлень журналістки та головного редактора програми розслідувань “Схеми” Наталії Седлецької у справі про можливе розголошення державної таємниці і даних досудового розслідування директором Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артемом Ситником.

4 вересня Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода заявило, що вважає рішення Печерського райсуду Києва надмірним, що грубо порушує міжнародні стандарти і не відповідає зобов’язанням України із захисту вільної преси.

5 вересня головний редактор програми антикорупційних розслідувань “Схеми” Наталія Седлецька повідомила, що генеральний прокурор України Юрій Луценко запрошує її цього дня на зустріч, щоб пояснити отримання прокуратурою доступу до інформації з її телефону.

5 вересня журналістка “Нового времени” Христина Бердинських повідомила, що суд надав Генеральній прокуратурі України доступ до інформації і з її телефону.

У Генпрокуратурі запевняють, що дані з телефонів журналісток необхідні слідству для розслідування “за фактами можливого розголошення директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником відомостей, що становлять державну таємницю”.

10 вересня захист Наталки Седлецької звернувся до ЄСПЛ з проханням застосувати правило 39 Регламенту, щоб убезпечити джерела антикорупційних розслідувань журналістки та очолюваної нею редакції програми “Схеми” від можливого розкриття.

18 вересня Апеляційний суд Києва частково задовольнив скаргу журналістки Радіо Свобода Наталки Седлецької на ухвалу Печерського суду, згідно з якою Генпрокуратурі надано доступ до даних з телефону журналістки з липня 2016 року по листопад 2017 року.

18 вересня Європейський суд з прав людини ухвалив рішення застосувати правило 39 свого Регламенту щодо справи журналістки “Радіо Свобода”, головного редактора програми “Схеми” Наталки Седлецької. Йдеться про невідкладні тимчасові забезпечувальні заходи, а саме “утримання органів влади від доступу до будь-яких даних, наведених в ухвалі слідчого судді Печерського суду від 27 серпня 2018 року”.

20 вересня журналісти звернулися до Генерального прокурора Юрія Луценка із закликом публічно прокоментувати рішення Європейського суду з прав людини про заборону на доступ до даних головної редакторки програми журналістських розслідувань “Схеми” Наталки Седлецької і пояснити, як Україна буде його виконувати.

Liked the article?
Help us be even more cool!