ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІ Подай скаргу

ГПУ не знайшла підстав кваліфікувати вбивство Шеремета як теракт

03.08.2018, 10:35

Слідство у справі про вбивство одного з керівників “Української правди” Павла Шеремета не встановило у злочині ознак терористичного акту. Про це йдеться у поясненнях, які Генеральна прокуратура надала у відповідь на заяву редактора УП Олени Притули, повідомляє “Українська правда”.

“Суб’єктивна сторона складу злочину за ст. 258 КК (2терористичний акт” – ред.) передбачає порушення громадської безпеки, залякування населення, провокацію воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, вплив на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади”, – зазначають у ГПУ.

Водночас, у відомстві стверджують, що “на час реєстрації провадження та на сьогодні таких ознак не встановлено”.

Також правоохоронці кажуть, що експертиза встановила потужність вибухового пристрою – від 350 до 700 грамів в тротиловому еквіваленті. Слідство наполягає, що це “відносно незначна кількість для ураження багатьох цілей”.

“Спосіб кріплення пристрою, направленість вибухової хвилі та її вражаючих елементів виключно в салон автомобіля (саме сидіння водія) виключають можливість ураження інших осіб”, – йдеться у поясненнях.

У ГПУ кажуть, що їхні співробітники за нагляду за СБУ вивчали кримінальне провадження і також не встановили підстав для кваліфікації вбивства як теракту.

Також повідомляється, що прокурор, який є процесуальним керівником у справі, та двоє слідчих Нацполіції звільнені від інших розслідувань для концентрації “зусилля виключно на цьому  провадженні”.

Щодо вимоги Олени Притули визнати її потерпілою у справі, ГПУ відповіла, що “права і обов‘язки потерпілої особи виникають з моменту подання нею заяви про вчинення злочину або заяви про залучення як потерпілої”.

“Така заява від Олени Притули (20.07.2017), а також мами журналіста Шеремет Людмили Станіславівни та доньки Єлізавети (21.07.2017) надійшли до слідчих Нацполіції. Після заяв усім потерпілим була видана пам’ятка про процесуальні права та обов’язки потерпілого, в яких стоять їхні підписи”, – зазначають в прокуратурі.

Також в ГПУ стверджують, що в чинному КПК немає прямої вимоги щодо винесення постанови про залучення в якості потерпілої.

Як повідомляв ІМІ, цивільна дружина убитого журналіста Павла Шеремета Олена Притула подала до Печерського райсуду Києва скаргу, у якій вимагає визнати її потерпілою та скаржиться на бездіяльність генерального прокурора Юрія Луценка у справі про вбивство 20 липня 2016 року.

Павло Шеремет загинув у Києві 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля, у якому перебував. Автомобіль належав керівнику “Української правди” Олені Притулі, її в машині не було.

Поліція кваліфікувала подію за статтею “Умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб”.

24 липня 2017 року Головне слідче управління Національної поліції засекретило всі рішення судів у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. Зокрема, було ухвалено постанову про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, підприємство (державне підприємство “Інформаційні судові системи”) зобов’язане обмежити в Єдиному реєстрі судових рішень повний і загальний доступ до рішень, прийнятих слідчими суддями Печерського районного суду Києва з клопотанням у кримінальному провадженні.

22 вересня Головне слідче управління Нацполіції заявило, що засекретило всі судові рішення у справі про вбивство Павла Шеремета задля захисту життя осіб, “які беруть учать у кримінальному судочинстві”.

27 лютого 2018 року “Українська правда” опублікувала заяву засновниці видання Олени Притули до Генерального прокурора України Юрія Луценка, у який вимагає розслідувати загибель журналіста Павла Шеремета у 2016 році як терористичний акт.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!