Громадські організації закликають президента підписати закон про відкритість Верховної Ради

Ілюстрація ІМІ

Низка українських громадських організацій закликає президента України Володимира Зеленського підписати закон № 11321 про відкритість комітетів Верховної Ради України та посилення гарантій для журналістів.

Про це йдеться в спільній заяві ГО, яку, зокрема, підписав Інститут масової інформації.

Вказаний закон серед іншого передбачає: 

• трансляцію засідань комітетів Верховної Ради; 
• можливість доступу, зокрема онлайн, на засідання комітетів Верховної Ради журналістів та представників громадянського суспільства; 
• завчасне (за 24 години) публічне інформування про час проведення засідання та питання, які планує розглянути комітет на вебсайтах комітетів.

Автори заяви звертають увагу, що сьогодні, 20 березня, минає два місяці із часу, коли цей закон був переданий на підпис Володимиру Зеленському, і вже сплив термін його підписання, проте президент документ так і не підписав.

Зволікання з підписанням цього закону має негативні наслідки, йдеться в заяві. 

“У разі непідписання законопроєкту це може бути сприйняте як бажання Офісу Президента безпосередньо приховувати інформацію про роботу над законопроєктами у Верховній Раді. Водночас ухвалені у Верховній Раді закони та ініціативи впливають на життя кожного громадянина, а отже українці повинні мати право дізнаватися про законодавчі ініціативи ще на етапі їхньої підготовки, щоб мати змогу надавати зворотний звʼязок парламенту та випливати на його рішення в межах своїх конституційних прав. 

Важливо, що відкриті трансляції засідань комітетів парламенту є стандартом для всіх цивілізованих країн, адже забезпечують доступ до інформації про майбутні закони на етапі, коли громадяни можуть впливати на фінальний текст закону”, – йдеться в заяві.

Інститут масової інформації наводить повністю текст заяви:

20 березня 2025 року минає два місяці із часу, коли закон № 11321 був переданий на підпис Президенту України Володимиру Зеленському.

Стаття 94 Конституції України передбачає, що “Президент України протягом п’ятнадцяти днів після отримання закону підписує його”. Також стаття чітко зазначає: “У разі якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України й має бути підписаний та офіційно оприлюднений”.

Вказаний закон, зокрема, передбачає: 

• трансляцію засідань комітетів Верховної Ради; 
• можливість доступу, в тому числі онлайн, на засідання комітетів Верховної Ради журналістів та представників громадянського суспільства; 
• завчасне (за 24 години) публічне інформування про час проведення засідання та питання, які планує розглянути комітет на вебсайтах комітетів.

Зволікання з підписанням цього закону має негативні наслідки. Наприклад,  5 березня правоохоронний комітет Верховної Ради ухвалив у закритому режимі правки до законопроєкту № 10311. Вони, зокрема, дозволяють нацгвардійцям маркувати фарбою або іншими засобами “порушників під час масових заворушень” та здійснювати попередження учасників таких заворушень про застосування примусу (в тому числі вогнепальної зброї) під час звернення до великої кількості осіб “через гучномовні пристрої, інформаційні табло чи інші технічні засоби”, що може призвести до надмірного застосування сили проти цивільного населення. Такі ініціативи парламенту становлять високі ризики для суспільства та мають бути прокомуніковані суспільству до ухвалення.

Раніше лише завдяки нардепам – членам цього ж комітету стало відомо, що в засіданні комітету після незаконного виїзду за кордон брав участь та голосував народний депутат Артем Дмитрук, який отримав підозру в кримінальній справі та оголошений у міжнародний розшук. 

На противагу цьому є випадки, які демонструють, що відео із засідань комітетів є цінним джерелом інформації про роботу нардепів. Наприклад, завдяки нещодавній публікації відео із засідання Комітету з питань регламенту та депутатської етики стало відомо, що народний депутат з підозрою в державній зраді Нестор Шуфрич відправляє звернення із СІЗО. Цим зверненням він просив зареєструвати законопроєкт про захист прав нацменшин. 

Крім того, завдяки публікації відео із засідань Комітету екологічної політики ВРУ відомо про ще одного нардепа-втікача від групи “Довіра” Сергія Шахова, який понад рік перебуває в розшуку, однак вмикається на засідання парламентського комітету та голосує.

Згідно з аналізом Руху ЧЕСНО, девʼять комітетів не публікують узагалі відео своїх засідань та ще девʼять роблять це лише частково.

Закон отримав схвальний відгук Ради Європи, де зазначили, що він “є значним кроком уперед у забезпеченні прав журналістів і працівників медіа”. Також закон був підтриманий міжнародними організаціями, які займаються захистом прав журналістів, – “Репортерами без кордонів” (Reporters Without Borders), Європейським центром свободи преси та ЗМІ (European Centre for Press and Media Freedom (ECPMF) та Європейською федерацією журналістів (European Federation of Journalists).

У разі непідписання законопроєкту це може бути сприйняте як бажання Офісу Президента безпосередньо приховувати інформацію про роботу над законопроєктами у Верховній Раді. Водночас ухвалені у Верховній Раді закони та ініціативи впливають на життя кожного громадянина, а отже українці повинні мати право дізнаватися про законодавчі ініціативи ще на етапі їхньої підготовки, щоб мати змогу надавати зворотний звʼязок парламенту та випливати на його рішення в межах своїх конституційних прав. 

Важливо, що відкриті трансляції засідань комітетів парламенту є стандартом для всіх цивілізованих країн, адже забезпечують доступ до інформації про майбутні закони на етапі, коли громадяни можуть впливати на фінальний текст закону.

З огляду на зазначене закликаємо Президента підписати закон № 11321 у найкоротші строки.

Центр Протидії Корупції

Рух ЧЕСНО

Всеукраїнське об'єднання “Автомайдан”

Інститут масової інформації (ІМІ)

Детектор медіа

Суспільне мовлення

Bihus.Info

Слідство.Інфо

Transparency International Ukraine

Фундація DEJURE

Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції в Україні (ACREC)

ХАЦ (Харківський антикорупційний центр)

Антикорупційний центр "МЕЖА"

Антикорупційний штаб

Платформа Громадський Контроль 

StateWatch

ГО "Центр спільних дій"

Інститут законодавчих ідей (ІЗІ)

ГО “Мережа захисту національних інтересів “АНТС””

Центр досліджень фіскальної політики

ГО "Східна правозахисна група"

Що передувало

14 січня 2025 року Верховна Рада підтримала в цілому законопроєкт № 11321 “Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення деяких гарантій діяльності медіа, журналістів та громадян на доступ до інформації”. Законопроєкт передбачає відкриття роботи комітетів Верховної Ради для медіа та громадськості.

ІМІ закликав до внесення до цього документа дозволу журналістам, які мають акредитацію ЗСУ, пересуватися під час комендантської години. Але з фінальної версії законопроєкту викреслили цей пункт.

У грудні 2024 року низка громадських організацій та журналістів закликала Верховну Раду зробити засідання парламентських комітетів відкритими для журналістів і громадськості та ухвалити законопроєкт № 11321 до кінця року. На переконання авторів заяви, наразі не існує жодних безпекових ризиків, які б завадили підвищенню прозорості проведення засідань комітетів Верховної Ради.

ІМІ роз'яснив, що законопроєкт № 11321 не створює нових зобов’язань для медіа щодо видалення коментарів читачів. Він лише уточнює вже наявну норму статті із Закону “Про медіа”.