Низка медійних громадських організацій вимагають прийняття нового закону “Про телебачення і радіомовлення”, що буде розроблений на інших засадах і з урахуванням експертизи міжнародних організацій. Про це йдеться у заяві з нагоди 10-річчя набуття чинності нової редакції закону “Про телебачення і радіомовлення”, яке виповнюється 1 березня.
Заяву підписали ГО “Інститут масової інформації”, ГО “Інститут Медіа Права”, ГО “Інститут розвитку регіональної преси”, ГО “Телекритика”, медіагрупа Реанімаційного пакету реформ.
У заяві наголошується, ухвалений у непрозорий спосіб закон, що не проходив жодної експертизи міжнародних організацій, запроваджував понад 50 нових термінів, які не створювали ефективних механізмів регулювання ринку.
“Прийняття такої редакції закону без перебільшення заморозило на цілу декаду вирішення проблем медійного ринку, а в частині переходу на цифровий стандарт – створило поле для корупційних конкурсів, які в результаті призвели до появи “Зеонбуду”. Відсутність дієвих процедур притягнення до відповідальності мовників за порушення виборчого та рекламного законодавства, “джинсу” та мову ворожнечі зумовила відчуття повної безкарності, а відтак, привела до систематичних порушень, і побічно створила ґрунт для легітимації російської агресії”, – йдеться у заяві.
Автори заяви наголошують на необхідності ухвалення нового закону про аудіовізуальні медіапослуги із залученням міжнародної експертизи для досягнення максимального узгодження норм проекту з європейськими регуляціями, відповідно до Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС та вимог Ради Європи.
На їхнє переконання, серед засад нового аудіовізуального закону повинні бути такі: приведення регулювання у сфері аудіовізуального мовлення до вимог розвитку сучасних технологій, забезпечення принципу «технологічної нейтральності»; провадження ефективної процедури переходу на ефірне цифрове мовлення; вдосконалення вимог щодо прозорості та відкритості інформації про власників ЗМІ та контролю за їх дотриманням; підвищення вимог до якості контенту, забезпечення політичного плюралізму та захист ЗМІ від втручання в їх редакційну політику; встановлення ефективних механізмів контролю за дотриманням мовниками медійного законодавства, особливо у виборчий період; створення сприятливих умов для розвитку та діяльності некомерційного мовлення; прозора конкурсна процедура призначення професійних та незалежних від політичного та індустрійного впливу членів Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення; стратегічне планування діяльності Національної Ради із щорічним звітуванням щодо виконаних завдань з регулювання та розвитку аудіовізуальної інформаційної сфери; забезпечення чіткості та передбачуваності законодавчого регулювання, насамперед у частині обмежень діяльності у цій сфері (ліцензування, вимоги до контенту, санкції); прозорість розподілу та використання радіочастотного ресурсу України.