Генеральна прокуратура заявляє, що Національна поліція не причетна до витоку відеозаписів, які зафіксували підготовку вбивства журналіста “Української правди” Павла Шеремета. Про це йдеться у відповіді Генпрокуратури на запит голови правління “Центру протидії корупції” Віталія Шабуніна, повідомляє “Українська правда”.
“По факту витоку даних досудового розслідування проведено службове розслідування, матеріали якого 14 вересня 2016 року надійшли до Генпрокуратури та долучені до кримінального провадження. Під час службового розслідування не встановлено фактів розголошення даних досудового розслідування оперативними співробітниками та слідчими Нацполіції”, – йдеться у відповіді.
“Витік інформації (відеозапис з камер відеоспостереження) відбувся до їх вилучення в установленому порядку правоохоронними органами під час досудового розслідування”, – сказано в повідомленні.
Службове розслідування за фактом витоку проводила Нацполіція за наказом голови Нацполіції Хатії Деканоідзе.
Як відомо, за два дні після вбивства Павла Шеремета, ЗМІ оприлюднили відео з камер спостереження, на якому видні виконавці, які закладають вибухівку під його машину.
Нацполіція оприлюднила ці відео лише 4 серпня.
У вересні міністр внутрішніх справ Арсен Аваков визнав, що інформація, яка з'являлася в пресі в перші дні розслідування, серйозно перешкодила слідству.
Як повідомляв ІМІ, 28 жовтня журналісти “Української правди” оприлюднили заяву, у якій вимагають від Президента Петра Порошенка і силовиків пояснити, для чого здійснювалося прослуховування працівників видання протягом року. Як зазначає видання, у розпорядження редакції потрапили звіти слідчих щодо розмов співробітників видання, починаючи з жовтня 2015 року.
За інформацією видання, збором інформації займалася СБУ на прохання Адміністрації Президента. “Також, за нашими даними, відповідні матеріали отримує голова МВС Арсен Аваков. І стосуються вони не лише журналістів – а й політиків”, – сказано у статті.
В СБУ заявили, що не мають права повідомляти, чи проводилося прослуховування.
У листопаді голова Національної поліції України Хатія Деканоїдзе заявила, що Нацполіція розслідує кримінальне провадження щодо можливого прослуховування працівників інтернет-видання “Українська правда”.
Раніше головна редакторка “Української правди” Севгіль Мусаєва-Боровик повідомила, що розмови співробітників редакції, зокрема журналіста Павла Шеремета, якого було вбито влітку 2016 року, прослуховувались.
У Києві 20 липня в результаті вибуху автомобіля загинув відомий журналіст Павло Шеремет, який їхав в машині. Автомобіль належав керівнику “Української правди” Олені Притулі, її в машині не було.
Поліція кваліфікувала подію за статтею “умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб”.
Генеральний прокурор Юрій Луценко назвав загибель Павла Шеремета вбивством в результаті дії вибухового пристрою. Ключовою версією вбивства Луценко назвав помсту за професійну діяльність Шеремета.
Радник голови СБУ Юрій Тандіт назвав чотири основні версії вбивства П. Шеремета, які відпрацьовуються слідством: професійна діяльність, особисті мотиви, російський слід і замах на Олену Притулу.
10 серпня Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив, що в розслідуванні справи про вбивство журналіста Павла Шеремета є істотний прогрес, але інформацію не можна оприлюднити, оскільки вона є таємницею слідства.
15 серпня у Нацполіції повідомили, що інформація про те, що нібито заступник керівника Нацполіції Вадим Троян організовував стеження за керівниками “Української правди” Павлом Шереметом та Оленою Притулою, не підтвердилася.
7 вересня голова Національної поліції Хатія Деканоідзе заявила, що прориву в розслідуванні справи про вбивство журналіста “Української правди” Павла Шеремета поки немає.
12 вересня Печерський районний суд м. Києва дав згоду на доступ слідчих до інформації операторів мобільного зв'язку МТС Україна, Київстар і Лайфселл, а також відео з камер готелю “Опера” у справі про вбивство Павла Шеремета.
Фото – УП, скріншот з відео Youtube