21 лютого 2013 року Гостомельська селищна рада Київської області на своїй сесії ухвалила рішення про цензурування публікацій місцевої журналістки Олени Жежери та помічника народного депутата Михайла Лезніка. Про це написала у своєму блозі на “Українській правді” журналіст і депутат Коцюбинської селищної ради Ірина Федорів.

Як пише Федорів, після підпалу машини одного з гостомельських депутатів Жежера опублікувала статтю про цю подію на сайті громади селища Коцюбинське, а Лезнік розмістив свій матеріал на сайті нардепа.

Ці дві публікації і стали предметом розгляду на сесії Гостомельської селищної ради на підставі депутатського звернення Тетяни Шальман “щодо спростування інформації, розміщеної на сайтах, авторами яких є Олена Жежера і Михайло Лезнік, як такі, що містять неточну, незбалансовану, недостовірну, неперевірену та непідтверджену інформацію”.

Згідно з рішенням селищної ради, вирішено вимагати від Олени Жежери та Михайла Лезніка “спростування інформації, яка розміщена ними на офіційних сайтах та містить неточну, незбалансовану, недостовірну, неперевірену та непідтверджену інформацію”.

Також “зобов’язати О.Жежеру та М.Лізника підготувати до публікації матеріали з об’єктивною, збалансованою, аргументованою інформацією”.

Крім того, Жежера та Лізник повинні “попередньо, перед розміщенням даної інформації у ЗМІ ознайомити депутатів”, з якими вони будуть спілкуватись. Контроль з виконання рішення сесії селищної ради покладено на депутатську комісію з питань регламенту.

Юрист Інституту медіа права Ігор Розкладай розтлумачив “Українській правді”, в якому правовому полі лежить рішення, яким регламентує селищна рада Гостомельської селищної ради діяльність журналіста й помічника народного депутата.

“Ухвалене рішення депутатів Гостомельської селищної ради показує що рівень правової обізнаності депутатів є вкрай незадовільним. Суто з формальної точки зору рішення складене досить безграмотно – не зазначено про яку публікацію йде мова, на яких конкретних сайтах розміщена стаття, яка стаття закону дозволяє ухвалювати подібні рішення”, – пояснив Розкладай.

“Рішення апріорі визначає, що журналісти поширили неточну, незбалансовану, недостовірну, неперевірену та непідтверджену інформацію. Очевидно, що рада не має компетенції та і фізичної можливості встановити, що інформація є незбалансованою і неперевіреною. Перша категорія є достатньо суб’єктивною, а чи перевірялася інформація може довести лише сам автор. Так, рада могла б ухвалити рішення, що у зв’язку з тим, що рада вважає, що в таких то статтях поширена дифамація, доручити своєму представникові звернутися до відповідних інформаційних ресурсів з вимогою спростування. А якщо б ресурси відмовилися, подати до суду, де доводити, що ЗМІ поширили недостовірну інформацію”, – пояснив експерт.

Також Розкладай додав, що оскільки Жежера і Лєзнік є незалежними авторами, які жодним чином не пов’язаними з Гостомельської селищною радою, а саме не є журналістами комунальних ЗМІ чи депутатами цієї ради і не перебувають з нею в інших правовідносинах, “таке рішення в цій частині є нікчемним”.

Особливу увагу Розкладай звернув на третій пункт рішення, де авторів зобов’язують “попередньо перед розміщенням даної публікації у ЗМІ ознайомити депутатів, з якими будуть спілкуватися автори депутатів”.

“У такому формулюванні мова йде про узгодження змісту тексту, а це в свою чергу є цензурою, адже відповідно до ст. 31 Закону України “Про інформацію”. На місці зазначених осіб я би звернувся до органів прокуратури з проханням надати правову оцінку таких дій депутатів”,  – порадив юрист.

«Телекритика» звернулась за коментарем до Гостомельського селищного голови Анатолія Кириченка. Але він відмовився дати коментар по телефону і відповісти на питання, якими саме законами України керувались депутати селищної ради, приймаючи своє рішення, і як саме селищна рада буде домагатися його виконання.

Ті ж самі питання «Телекритика» поставила автору звернення, депутату Гостомельської селищної ради Тетяні Шальман. На її сторінці у Facebook вказано, що вона працює доцентом кафедри PR Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, є кандидатом філологічним наук, членом Спілки журналістів України, а також головою кількох громадських організацій.

“Селищна рада мала всі законні підстави ухвалювати дане рішення, тому що депутати вже неодноразово розглядали ситуації, коли хтось із депутатського корпусу отримував публічні образи”, – зазначила Шальман. Вона також не вбачає у рішенні селищної ради проявів цензури і вважає за потрібне домагатись його виконання. На питання, чому вона не звернулась із заявою до суду, Тетяна Шальман відповіла, що завжди знаходила з журналістами досудове рішення.