Гендерні стереотипи в Українському суспільстві існують, але суспільство вже готове до змін. Такого висновку дійшли учасники публічної інтелектуальної дискусії «8 березня по-новому. Іди за білим кроликом», яка відбулася 5 березня у вільному просторі MediaHub.
Організаторами дискусії виступили ГО Інститут масової інформації спільно із Центром.UA, метою заходу було провести обговорення ситуації із рівністю прав чоловіків та жінок, оцінити, наскільки проблемною є ця сфера, і які позитивні зрушення у ній можливі у ближчій чи дальшій перспективі.
На думку учасниці дискусії, соціологині Ірини Бекешкіної, в українському суспільстві практично відсутні упередження щодо того, чи можуть жінки бути керівницями, політикинями, бізнес-вумен. На її думку, серйозно вплинули на зменшення рівня таких упереджень дві політичні діячки – Наталія Вітренко, яка в 1999 році мала певні шанси вийти в другий тур президентських виборів, і Юлія Тимошенко, котра для багатьох у світі (приміром, так вважає екс-євродепутат від Польщі Павел Коваль) стала символом України, української політики. Бекешкіна теж зазначила, законодавча база у нас по відношенню до жінок не є дискримінаційною – в Україні жінкам «ніхто нічого не забороняє».
Оксана Сироїд, віце-спікерка ВР та представниця «Самопомочі» на запитання одного з ведучих вечора Андрія Куликова, чи пристосоване приміщення Ради до більшої кількості жінок, відповіла, що за своїм духом будівля під куполом залишається радянською і їй складно уявити, щоб там були, для прикладу, кімнати для мам із малими дітьми, де їх можна запеленати чи погодувати: «У правилах відвідування парламенту було записано, що з дітьми там взагалі з’являтися не можна», – обурилася депутатка. Проте ці проблеми жінки в Раді обговорюють і шанс на їх вирішення існує. «Треба впроваджувати «позитивну дискримінацію» для чоловіків, і тоді вони зможуть поглянути на світ жіночими очима», – Сироїд навела приклад Канади, де діє обов’язковий піврічний декрет за доглядом за дитиною для чоловіків: «Це спричинило колосальний ефект змін», – резюмувала пані Оксана.
Як виглядає такий декрет в Україні, розповів фотокореспондент видання «ЛБ.юа» Макс Левін, котрий прийняв рішення догляду за дітьми при народженні третьої дитини, його ж дружина продовжила кар’єру в громадській організації. Так ось, на думку Лєвіна, інфраструктура для тат малих дітей взагалі не існує. Щоби запеленати дитину, він вимушений заходити або в жіночі туалети. Або робити це в непристосованих місцях. Тобто якщо і ставати на шлях такої «позитивної дискримінації», суспільства має сприйняти її комплексно. Поки що ж, на думку репортера, чоловіки навіть не замислюються над тим, що якби вони брали частку обов’язків по вихованню дитини на себе, тим самим збільшували б довіру дружини до можливості народжувати більше дітей.
Народна депутатка Вікторія Сюмар звернула увагу на особисту відповідальність жінок. «Проблеми із дискримінацією варто починати вирішувати всередині себе самих. Робиш вибір? Роби його, бери відповідальність. Будь-яка кар’єра вимагає повної віддачі часу, вмінь і багато чого іншого. Однак, жінка жертвує чимось більше, ніж чоловік,» зазначила В.Сюмар. Депутатка навела приклад журналісток, які працюють у зоні АТО – їх більше ніж чоловіків, нерідко вони безстрашніші і якісніші репортерки.
Участь у першій частині дискусії взяли: Ірина Бекешкіна, директорка Фонду «Демократичні ініціативи»; Вікторія Сюмар, народна депутатка Верховної Ради; Оксана Романюк, виконавча директорка Інституту масової інформації; Інна Совсун, перша заступниця Міністра освіти; Настя Станко, журналістка Громадського ТВ; Оксана Сироїд, перша заступниця голови Верховної Ради України; Олена Білецька, голова ГО «Жіноча Варта»; Макс Левін, фотокореспондент; Наталія Шульга, науковиця, депутатка Київради. Модераторами дискусії були Андрій Куликов та Наталія Соколенко.
Після дискусії відбулися брейн-шторми у чотирьох групах, за результатами яких їх учасники планують представити ідеї, котрі допомогли б долати гендерні кордони, стереотипи, поліпшувати інфраструктуру, збільшувати рівність статей у суспільному, медіальному та політичному житті.
Насамкінець, виконавча директор ІМІ Оксана Романюк закликала винести площину дискусій щодо гендерних проблем на новий рівень, не боятися говорити про це, озвучувати проблеми, ставати сильнішими. Врешті, пропозиція породжує попит, і активна роль жінок в суспільстві залежить також і від них самих.
Фото із заходу — https://www.facebook.com/
Інформаційна довідка
ГО Інститут масової інформації працює для сприяння становленню громадянського суспільства в Україні, шляхом розвитку якісної журналістики, медіа грамотності населення та доступу до публічної інформації.
ГО Центр.UA діє, щоб просувати європейські реформи, адвокатувати прозорість та підзвітність влади, сприяти підвищенню якості політики та боротися за свободу слова.