Журналіста інформагентства РБК-Україна Ігоря Бурдигу 11 травня в окупованому Росією Криму затримали співробітники ФСБ. Про це він написав на сайті РБК-Україна.

За його словами, у Криму він за завданням РБК-Україна збирався висвітлювати підготовку до річниці депортації кримських татар і арешти та затримання, які в зв'язку з цим почастішали.

Однак після публікації сайтом “Миротворець” списку і персональних даних представників ЗМІ та наступного скандалу він вирішив не отримувати акредитацію російської влади. “У Криму я збирався по можливості дотримуватися low profile і не ідентифікувати себе як журналіста. Не вийшло”, – написав Бурдига.

За словами журналіста, його затримали, коли він прийшов до підконтрольного Росії Верховного суду Криму на процес над так званими “чорними ріелторами”.

“Близько 11:00 я спокійно увійшов у будівлю так званого Верховного суду республіки, пройшовши необхідний контроль безпеки і пред'явивши український паспорт… Засідання суду було відкритим і мені дозволили бути присутнім на ньому як вільному слухачеві. Близько 13:00 у засіданні було оголошено перерву, під час якої я вийшов із будівлі з адвокатами підсудних, щоб обговорити подробиці процесу”, – написав журналіст.

Через кілька хвилин до нього підійшли двоє поліцейських у цивільному. “Перевіривши документи, вони заявили, що розшукують чоловіка, зовні схожого на мене, який пограбував близько години тому якийсь магазин і запропонували пройти в сусідню будівлю Залізничного райвідділу поліції, щоб разом подивитися записи з камер відеоспостереження. Не бажаючи вступати у конфлікт, я погодився”, – написав Бурдига.

У райвідділі поліції йому повідомили, що спецслужби знають, що він український журналіст, що він працює в Криму без акредитації.

“Оперативник, прізвище якого я не запам'ятав, одразу заявив, що у ФСБ і управління поліції по боротьбі з екстремізмом є всі підстави затримати мене за підозрою у членстві в забороненому в РФ “Правому секторі” на підставі мого репортажу про діяльність цієї організації на київському Євромайдані в лютому 2014 року, опублікованого в журналі “Вести.Репортер”. Моя робота без акредитації в такому випадку буде розцінена як збір інформації для можливих терактів або провокацій”, – написав журналіcт.

Далі “бесіда” на сім годин продовжилась в управлінні ФСБ Росії. За його словами, його розпитували про всі останні поїздки і репортажі: про події 2 травня в Одесі, Нагірному Карабасі та інші. Він також зазначив, що його розпитували про знайомство з опальними кримськими активістами, в тому числі, з незаконно засудженими Олександром Кольченком та Олегом Сенцовим (з якими він особисто не знайомий), з колегами-журналістами, які залишили Крим після анексії.

“Силовиків зацікавив мій репортаж про цивільну блокаду півострова, опублікований в березні виданням Страна.uа. У зв'язку з ним мені запропонували дати офіційні свідчення у справі про листопадовий підрив опор ліній електропередач. У відповідь на мої спроби відмовитися, мені знову нагадали про “Правий сектор”, – розповів журналіст.

Свідчення журналіст давав старшому слідчому Михайлу Голишеву, екс-співробітнику СБУ, який перейшов на роботу до російських силовиків. У Бурдиги взяли відбитки пальців, підошв взуття і  зразок слини. “З Голишевим ми розмовляли близько години – у своїх свідченнях, я, власне, лише переказав зміст вже опублікованого репортажу. Майор був явно розчарований”, – написав журналіст. Потім Бурдигу також близько години допитував уже новий слідчий.

Під кінець розмови йому повідомили, що наступного разу він не зможе в’їхати в Крим офіційно як журналіст, бо навряд чи отримає необхідний дозвіл.

Його відпустили близько 20:00 і Ігор Бурдига залишив Крим.

“До чого вся ця історія? До того, що робота без акредитації для журналіста в рази ризикованіше, ніж робота з нею. До того, що прирівнювати роботу журналіста до шпигунської і диверсійної діяльності – доля тоталітарних держав”, – резюмував Ігор Бурдига.