Міжнародний фонд “Відродження” звернувся до Центру дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP) з роз’ясненням своєї позиції в дискусії довкола випуску програми “Слідство.інфо”, присвяченого офшорам Петра Порошенка. Текст листа, адресованого редактору OCCRP Дрю Саллівану та виконавчому директору Полу Раду, є в розпорядженні “Детектор медіа”.

Як пояснюють автори листа, у своїй заяві щодо “Слідства.інфо” акцентували на важливості критичного мислення для побудови відкритого демократичного суспільства. На думку фонду “Відродження”, дефіцит можливості критично мислити в перехідній демократії, у тому числі в Україні, зміцнює популістів.

“Це також стосується й медіа як “четвертої влади”. Дефіцит критичного мислення, разом з популізмом, призводить до домінування “чорно-білих” суджень, чуток та упереджень у публічній площині. Це підсилює наявну недовіру людей до інформаційного продукту та загалом у медіа, це також не навчає розрізняти маніпулятивну пропаганду і правдиві матеріали. Останнє особливо важливо в умовах пропагандистської війни, яку ведуть путінські медіа в українському інформаційному просторі”, – йдеться в листі.

У фонді наголосили, що дискусія довкола сюжету “Слідства.інфо” стосувалася не фактажу, а їх інтерпретації. “Надмірне використання емоційної інтерпретації зменшило вплив фактів на публіку. Це також забезпечило прихильників “старої України” аргументами проти фактичної суті розслідування”, – зауважили у фонді.

Як повідомляв ІМІ, 3 квітня на трьох каналах – Громадському ТБ, UA:Першому та каналі “24” було показано розслідування програми “Слідство.Інфо” (проект Громадського ТБ) “Офшори державного рівня” щодо офшорних компаній Президента Петра Порошенка, яке викликало професійну дискусію.

5 квітня Редакційна рада Громадського телебачення відзначила суспільну важливість теми розслідування “Подвійне життя Президента” та розглянула його на предмет дотримання редакційних стандартів. На думку редакційної ради, сюжетна лінія подій в Іловайську (на якій акцентується в розслідуванні про офшорні компанії Петра Порошенка) важлива для повного розуміння контексту подій, наведених у розслідуванні. Але стилістика подачі розслідування та надмірне використання архівних кадрів подій на сході України відволікає глядача від суті розслідування про офшори Президента, зміщує сприйняття у площину емоцій.

Петро Порошенко заявив, що відрізняється від інших політиків із “панамського списку”, оскільки компанія була створена в офшорній зоні виключно для передачі його бізнесу в управління міжнародному інвестиційному банку, а не для ухиляння від сплати податків.

Виконавча директорка “Громадського телебачення” Катерина Горчинська назвала розслідування “Слідства.інфо” щодо президентських офшорів чесною помилкою.

11 квітня міжнародний фонд “Відродження” заявив про розчарування з приводу реакції журналістів “Слідства.Інфо” на аргументовану критику їхнього розслідування щодо офшорних компаній Президента України Петра Порошенка. Фонд зазначив, що журналістська хвороба “права на абсолютну істину” суперечить не лише принципу збалансованого подання інформації, а й підриває саму суть свободи слова, заміщуючи таку простором компромату і маніпуляцій.

13 квітня Центр дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP) направив листа до міжнародного фонду “Відродження” та Незалежної медійної ради, в якому вимагає скасувати рішення останньої щодо присвяченого офшорам Президента України Петра Порошенка випуску програми “Слідство.інфо”. У листі OCCRP його редактор Дрю Салліван називає невдоволення історією з офшорами політичним та пише, що, на його думку, критика на адресу “Слідства.інфо” є “політичною критикою, замаскованою під етичну”.

Незалежна медійна рада звернулася до Центру дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP) з роз’ясненнями своїх функцій та повноважень щодо здійснення експертної оцінки присвяченого офшорам Петра Порошенка випуску програми “Слідство.інфо”.

18 квітня Незалежна медійна рада (НМР), розглянувши сюжет програми “Слідства.Інфо” “Подвійне життя Президента”, дійшла висновку, що лінії трагедії в Іловайську приділено надмірну кількість уваги, що загалом вплинуло на якість висвітлення основної лінії журналістського розслідування. Це призвело до недостатньо повного висвітлення економічної складової сюжету, а низка кадрів з трагедії в Іловайську та гибелі українських солдатів на сході до зайвої емоційності.