Полтавські медіа стикаються з фінансовими труднощами та дедалі більшою конкуренцією з боку Telegram. Про це говорили 17 березня під час зустрічі журналістів із представником Національної ради з питань телебачення і радіомовлення в Полтавській області Ярославом Воробйовим у регіональному хабі Інституту масової інформації “Медіабаза Полтава”.
Регіональна представниця ІМІ Надія Кучер записала основні тези, що звучали під час спілкування з медійниками.
Нацрада – без фінансових функцій. Нацрада виконує лише контрольну функцію. Не фінансує медіа, а може лише надавати роз’яснення, консультації та реагувати на порушення законодавства.
Фінансова криза в медіа поглибилася через повномасштабну війну. Українські медіа, зокрема локальні та гіперлокальні, суттєво поступаються західним у фінансових можливостях. Повномасштабна війна ще більше загострила ситуацію: редакції мають обмежені ресурси, що впливає на якість і обсяг контенту.
Проблеми з реєстрацією. Частина медіа не зареєстрована або створює кілька окремих сторінок як різні медіа. Це ускладнює контроль і створює хаос у медіапросторі. Також є медіа, які не поспішають офіційно реєструватися, не вбачаючи в цьому переваг. Серед можливих рішень – запровадження електронного кабінету медіа, який розробляють за підтримки Європейського Союзу і який, за очікуваннями, спростить взаємодію між редакціями та регулятором.
Конкуренція з Telegram та новими платформами. Суттєвим викликом для традиційних медіа є конкуренція з телеграм-каналами, які швидше поширюють інформацію та мають ширше охоплення. Водночас вони часто не дотримуються журналістських стандартів. Деякі з таких каналів уже зареєстровано як медіа, що дає їм доступ до офіційних заходів і посилює нерівність на ринку.
Крадіжка контенту та слабкий захист авторських прав. Журналісти також звернули увагу на проблему порушення авторських прав. Контент сумлінних медіа часто використовують анонімні телеграм-канали без дозволу і посилання на першоджерело. Єдиний дієвий механізм захисту – суд – журналісти водночас відкидають, оскільки це довготривалий та витратний процес. Учасники зустрічі наголосили на необхідності законодавчих змін і адвокації з боку медіаспільноти.
Зменшення ролі медіа у взаємодії з владою. Через відсутність виборів політики дедалі рідше взаємодіють із журналістами, натомість активно використовують власні сторінки в соцмережах для комунікації. Це знижує роль медіа як посередника між владою та суспільством.
Реакція на скарги та підтримка медіа. Скарги громадян регулятор розглядає в середньому до двох тижнів. Тривалість процесу залежить від збору матеріалів і юридичних процедур.
Підтримка медіа з боку Нацради – консультації. Редакціям надають роз’яснення та методичні рекомендації. Фінансової допомоги не передбачено.