Адміністрація соцмережі Facebook видалила допис письменниці Ірени Карпи зі спогадами про загиблу внаслідок обстрілу Краматорська письменницю Вікторію Амеліну та пригрозила судом через “мову ненависті”.
Про це Карпа повідомила на Facebook-сторінці, продублювавши видалений допис.
Варто зазначити, що в дописі немає жодних фраз із мовою ненависті щодо будь-кого.
У дописі Карпа описує спільні зустрічі удвох з Вікторією Амеліною або в колі інших колег, пише про її літературні здобутки, про людські якості.
“Скільки сили було в цій тендітній дівчині. Скільки глибини й таланту. А головне – доброти. Я не знаю, як вона стягувала те, що робила. Дивитися в очі людям, що зазнали болю від окупантів. Спокійно записувати те, що неможливо спокійно слухати. Віка документувала воєнні злочини. Ходила по межі вигорання і дуже, дуже вагалася, чи має право поїхати в Париж на літературну стипендію, щоби написати книжку за зібраними свідченнями. “Звичайно, їдь!” – кричала я в телефон ще місяць тому. Мене дуже зворушило те, що вона питає моєї думки. Я переконувала Віку приїхати, видихнути, пописати. Її на ту письменницьку резиденцію вибрали одну з тисячі. “Ми вражені вашою роботою”, – написали в листі Колумбійського університету”, – пише Карпа.
У коментарях письменниця додала, що намагається оскаржити рішення соцмережі, але отримує відмову.
Нагадаємо, 1 липня в Лікарні Мечникова в Дніпрі померла письменниця Вікторія Амеліна. Вона дістала важке поранення під час ракетного обстрілу ресторану в Краматорську 27 червня 2023 року. Там вона перебувала разом з делегацією колумбійських журналістів та письменників. Коли вони вечеряли в ресторані Ria Lounge у центрі міста, російські окупанти завдали ракетного удару по цій будівлі. Вікторія дістала тяжкі поранення.
Вікторія Амеліна народилася 1 січня 1986 року у Львові. У шкільні роки переїхала з батьком до Канади, однак невдовзі вирішила повернутися в Україну. 2007 року здобула ступінь магістра комп’ютерних технологій у НУ “Львівська політехніка” з відзнакою. У 2005–2015 роках працювала в міжнародних технологічних компаніях.
2014 року вийшов дебютний роман Вікторії “Синдром листопаду, або Homo Compatiens”. Книжка ввійшла до десятки найкращих прозових видань за версією премії “ЛітАкцент року” – 2014. Наступного року роман було перевидано, і він увійшов до короткого списку Премії Валерія Шевчука.
Того ж 2015 року Вікторія Амеліна призупинила кар’єру в інформаційних технологіях, щоб присвятити себе письменницькій роботі. 2016 року вийшла її перша дитяча книжка “Хтось, або Водяне Серце”. Наступна її книжка для дітей “Е-е-есторії екскаватора Еки” побачила світ у 2021 році. У 2017 році у Видавництві Старого Лева вийшов друком другий роман Вікторії “Дім для Дома”. Книжка ввійшла до коротких списків національних та міжнародних премій: “ЛітАкцент року” – 2017, Премії міста літератури ЮНЕСКО, Європейської літературної премії. Запорізька книжкова толока назвала “Дім для Дома” найкращою прозовою книжкою року.
Тексти Вікторії Амеліної публікувалися в перекладах польською, чеською, німецькою, нідерландською та англійською мовами. Нещодавно роман “Дім для Дома” було перекладено іспанською мовою.
У 2021 році Вікторія стала лавреаткою літературної Премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського. Того ж року заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль, що відбувався в селищі Нью-Йорк у Бахмутському районі Донецької області.