Адвокат російського археолога Алєксандра Бутяґіна, екстрадиції якого домагається Україна, подав клопотання про перенесення судового засідання через сумніви в безсторонності судді. Про це повідомляє польське медіа Slawa TV.
Як зазначає видання, сьогоднішнє засідання стало першою зустріччю суду з арештованим російським археологом щодо його екстрадиції, якої домагаються українські прокурори.
Суддя в справі – Даріуш Любовський, який відмовив у видаванні Німеччині громадянина України Володимира Журавльова в справі підриву “Північних потоків”.
З огляду на це сторона захисту Бутяґіна внесла клопотання про відвід Любовського, оскільки вважає, що він може бути упереджений у процесі ухвалення рішення.
Адвокат росіянина Адам Доманський під час перерви в засіданні розповів, яких дій він ужив як захисник.
За його словами, він звернувся до суду з клопотанням перенести засідання, щоб Бутяґін мав час ознайомитися з матеріалами справи, переклад яких він отримав лише сьогодні.
Доманський пояснив, що це випливає з того, що проміжок часу між надходженням документів до суду й сьогоднішнім засіданням у справі рішення про екстрадицію надто короткий.
Суд відмовив у задоволенні цього клопотання.
Як зазначили в Slawa TV, матеріали справи прокуратура передала до суду лише 8 січня разом із клопотанням про продовження арешту. Тоді вказувалося, що це був фактично останній можливий момент для цього, адже термін попереднього арешту завершувався 13 січня.
Також Доманський сказав, що подав клопотання про витребування від України додаткових даних, зокрема щодо підстави обвинувачення. За словами адвоката, українські прокурори вимагають екстрадиції Бутяґіна через те, що він проводив свої роботи на території Криму без отримання належних дозволів.
Захисник росіянина підкреслив, що археолог не заперечує факту своїх робіт у Криму, але водночас адвокат сказав, що “тільки ця проблема не може бути підставою для видавання переслідуваного, оскільки в Україні це діяння не передбачає покарання у вигляді позбавлення волі”.
У цьому клопотанні суд також відмовив.
Окрім цього, Доманський подав клопотання на отримання додаткової інформації про знищення культурної спадщини на суму понад 200 мільйонів гривень, у якому обвинувачують Бутяґіна.
Суд відмовив у задоволенні й цього клопотання.
Сам Бутяґін заперечує проти екстрадиції, стверджуючи, що в Україні є загрози для його життя та здоров’я з огляду на його національність. Себе він називає “людиною науки”, а свої розкопки – “роботою для людства”.
Адвокат археолога додав у суді, що “після геополітичних подій, які відбулися 2014 року, Бутяґін силою обставин не міг отримати згоду української влади на подальші археологічні роботи, у зв’язку з чим ці згоди видавали компетентні органи Російської Федерації”.
Що передувало
Як повідомляв ІМІ, у листопаді 2024 року СБУ повідомила про підозру завідувачу сектору археології федерального закладу “Державний ермітаж” у Санкт-Петербурзі. За даними слідства, він завдав Україні незаконними розкопками в Криму збитків на понад 200 млн грн. В СБУ пояснили: група підозрюваного проводила незаконні розкопки на площі сотень квадратних метрів, унаслідок чого окупанти зняли так званий культурний шар українського півострова на глибину майже 2 м. Йдеться насамперед про територію українського археологічного комплексу “Стародавнє місто Мірмекій”, що розташований у районі Керчі.
У грудні 2025 року стало відомо, що в Польщі заарештували російського вченого, якого Україна розшукує за проведення незаконних археологічних розкопок в окупованому Криму.
Того ж місяця Польща отримала запит від України на екстрадицію затриманого російського археолога, якого Київ оголосив у розшук за нелегальні розкопки в Криму після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
12 січня 2026 року окружний суд Варшави продовжив Бутяґіну до 4 березня запобіжний захід – він залишатиметься під вартою.