Ексголова АРМА, юристка Олена Дума заявила, що опублікована журналістами Texty.org.ua інфографіка на основі звʼязків між фігурантами справи “Мідас” нібито порушує закон. Вона закликала уряд та правоохоронців провести перевірку. Про це Дума написала в блозі для інформагентства Українські Новини, повідомляє “Детектор медіа”.
У грудні Texty.org.ua опублікували матеріал, у якому на основі судових засідань і відео, викладених НАБУ в справі Міндіча, пояснили механізм корупційної схеми в “Енергоатомі” та розповіли про причетних осіб. Для наочності медіа створило інфографіку, що демонструє звʼязки між згаданими під час слухань і на записах прослуховування людьми. Водночас редакція зазначила: не всі зі згаданих на інфографіці людей є підозрюваними чи проходять у справі.
У своєму блозі Дума наголосила, що всі особи, “відображені в цій опублікованій системі без суду і слідства”, називаються фігурантами справи.
Вона вважає, що журналісти порушили норми Закону “Про публічні реєстри”, оскільки, на її думку, створення, оброблення і використання такої інформації фактично є публічним веденням реєстру, “як би його не називали”.
Зокрема, Дума зазначає, що Texty.org.ua нібито порушили принципи єдності методології, технологічної нейтральності, гарантування презумпції достовірності реєстрових даних та інформації, законності одержання інформації, інформування правоволодільця про запити будь-яких осіб щодо інформації про нього, балансу інтересів держави тощо.
Дума також додала, що мовчання влади й правоохоронців щодо створення “нерегламентованих карт, баз і реєстрів є нічим іншим, як формуванням нових владних повноважень у тих субʼєктів, які їх безконтрольно формують”.
Вона вважає, що зазначені на інфографіці особи мають підстави звертатися до суду, а уряд і Мінцифри – реагувати на поширення “неперевіреної інформації”. Крім того, Дума вважає, що цих відомостей досить для порушення кримінального провадження за статтею 366 ККУ (“службове підроблення”).
Вона також заявила, що внесення журналістами прізвищ до публічної карти й “навішування ярликів” є “кримінально караним діянням”, і закликала уряд та правоохоронців провести перевірку фактів згідно із законом про публічний реєстр та роботу медіа, які буцімто незаконно опублікували матеріал Texty.org.ua.
“Детектор медіа” звернувся до медіаюристів, щоб з’ясувати, чи дійсно публікація інфографіки зв’язків фігурантів справи є кримінальним правопорушенням.
Медіаюрист, заступник директора Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай зазначив, що поняття “фігурант справи” є оцінним судженням і не означає конкретного процесуального статусу: людина може бути, наприклад, свідком. Він також підкреслив, що в блозі Думи не враховано природи публічної інформації та суспільного інтересу.
Адвокатка ГО “Платформа прав людини” Людмила Опришко наголосила, що медіа не ведуть державних реєстрів, адже закон не покладає на них такої функції. За її словами, роль журналістів у демократичному суспільстві полягає в інформуванні громадськості з питань суспільного інтересу, що передбачає право збирати, зберігати, обробляти та поширювати інформацію.
Медіаюристка зауважила, що створення інфографік для пояснення можливих незаконних схем – це не ведення реєстрів, а спосіб інформування суспільства на основі вже оприлюднених НАБУ і САП матеріалів.
“Журналістські матеріали ґрунтуються на оприлюдненій НАБУ і САП інформації, яка стала доступною для широкої аудиторії, а тому може вільно аналізуватись та обговорюватись”, – зауважила Людмила Опришко.
Вона також вважає недоречними й посилання Думи на статтю 366 ККУ, адже журналістські матеріали не є офіційними документами. Людмила Опришко припустила, що згадування Кримінального кодексу може видаватися спробою тиску на журналістів, хоча, ймовірно, це є емоційною реакцією на публікацію.
Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк назвала публікацію Олени Думи тиском на журналістів.
“Пані Дума плутає державні реєстри з нормальною журналістською роботою, яка передбачає систематизацію даних, і цим займаються журналісти по всьому світу. І те, що вона прямо закликає уряд до адміністративного тиску на журналістів, – це абсолютно неприпустимо в демократичній країні. Пані Олена забуває, що збір інформації не є кримінально караним діянням. Навпаки, в українському законодавстві передбачено, що професія журналіста сама по собі передбачає збір, обробку, публікацію інформації”, – зазначила Романюк.
Вона додала, що в разі незгоди з матеріалом існують правові механізми захисту, зокрема звернення до суду або вимога спростування.
Як повідомляв ІМІ, 10 листопада 2025 року НАБУ заявило про спецоперацію з викриття корупції у сфері енергетики. Слідство встановило, що учасники злочинної організації вибудували масштабну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема на “Енергоатом”.
Фігуранти корупційної справи “Мідас” збирали сотні “довідок” на журналістів, політиків, посадовців та детективів НАБУ. У списку, зокрема, 10 журналістів.
15 грудня 2025 року голова Комітету Верховної Ради зі свободи слова Ярослав Юрчишин оприлюднив список журналістів, на яких фігуранти корупційної справи “Мідас” збирали досьє. Список він отримав від НАБУ й з його дозволу опублікував.
