Директорка ІМІ: Редакції мають дбати під час війни про безпеку своїх журналістів

Редакції мають подбати про безпеку журналістів, яких відправляють на завдання під час війни. Про це сказала директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк під час панельної дискусії “Гарантії та страхування: хто та як (не) подбає про журналістів на війні?”, яку організувала команда Премії імені Георгія Ґонґадзе. Постреліз надала ІМІ Премія імені Георгія Ґонґадзе.

“До вторгнення безпека була особистою справою журналіста. Навіть ми, в Інституті масової інформації, казали: “Безпека починається з тебе, ти повинен зробити те і те”. Зараз відповідальність лежить на редакції, яка відправляє команди на завдання. З огляду на міжнародну практику до команди входить не лише журналіст, але й інші фахівці. І редакція має подбати про всіх”, – вважає Оксана Романюк.

Оксана Романюка (ліворуч) та директорка з управління персоналом Суспільного Вікторія Сидоренко. Фото – Премія імені Георгія Ґонґадзе

Вона також розповіла, що багато медійників, які працюють під час висвітлення обстрілів, використовують власні засоби захисту, як-от турнікети, щоб надати допомогу потерпілим.

“Усі ми дуже травмовані. Якщо до вторгнення ми говорили про вигорання, то зараз ми говоримо про виснаження. На мою думку, цьому аспекту приділяється замало уваги”, – додала Романюк.

Також директорка ІМІ наголосила, що безпека не має бути перепоною для доступу журналістів. 

“Наприклад, якщо ДСНС не допускає журналістів на місце прильоту через ризик обвалу – за законом вони не мають цього робити, це відповідальність редакції, журналіста чи журналістки. Тут важливе питання підготовки й розуміння редакції”, – сказала Оксана Романюк.

Водночас, додала вона, потрібен механізм на випадок, якщо з медійниками щось трапляється, вони потрапляють в ув’язнення ворога, – ці випадки мають бути окремо виділені з боку держави. Розв'язання цих питань Оксана Романюк вбачає в законодавчих ініціативах, рекомендаціях редакціям, страхуванні.

Учасниками дискусії також були народний депутат Ярослав Юрчишин та директорка з управління персоналом Суспільного Вікторія Сидоренко.

Вікторія Сидоренко розповіла, що для Суспільного безпека журналіста має три аспекти. “Перший – це фізична складова, другий – ментальне здоров’я, і третій – фінансові гарантії. Коли ми говоримо про фізичну безпеку, то сюди входять що забезпечення аптечкою, каскою та бронежилетом, що і підготовка, тренінги. У Суспільному, наприклад, журналісти проходять обов’язкові тренінги”, – поділилися вона.

Вона додала, що робота журналістів з важким контентом впливає на їхнє ментальне здоров’я. Тому на Суспільному нагадують про відпустки, влаштовують тренінги, ретрити, працюють із психологом.

Ярослав Юрчишин нагадав про кібербезпеку. “Це і атаки на сайти, і інформаційні кампанії, спрямовані проти редакцій і окремих медійників. Дуже важливо цей аспект вивчати, вдосконалювати й розвивати. Тут є поле взаємодії медіа і спеціальних служб, адже є спільні інтереси. Нам потрібні захищені джерела інформації”, – зауважив нардеп.

Ще одним аспектом безпеки Ярослав Юрчишин вважає безпеку редакцій: “Немає розуміння, де відповідальність медіа, самої редакції, власника. В наявній ситуації це справа самого “потопельника”. Нам потрібно шукати вихід через певну платформу, яка б могла напрацьовувати певні пропозиції для держави, навіть розуміючи, що це впаде на плечі самих ініціаторів. Треба показати, що так це працює – через залучення медіаспільноти, через громадські організації”.

Юрчишин вважає, що необхідна робоча група, яка працюватиме над питанням гарантій для журналістів та медіаструктур. Він сподівається, що вдасться знайти таку платформу серед громадського сектору, і зі свого боку планує залучити гравців з боку держави.