Дослідження: Майже 29% школярів вважають основним приводом для булінгу зовнішність

28,7% школярів вважають, що зовнішність є основним приводом для булінгу. Такими є результати загальнонаціонального дослідження “Булінг та толерантність у закладах освіти після 24 лютого 2022 року”, повідомляє Міністерство освіти і науки.

Дівчата частіше, ніж хлопці, заявляли про булінг на цій підставі: 35,2% проти 26,9%.

22,6% школярів зазначили, що приводом для булінгу є особливості поведінки – надто активна, сором’язлива чи нерішуча, надто несхожа на інших тощо.

21,5% зазначили, що приводом для булінгу вважають світогляд, відмінний від думки інших, а 18,7% – уподобання чи хобі.

Мовна ознака стала приводом для булінгу для 8,3% для російської мови та 6,9% для української мови.

Загалом, 51,3% опитаних учнів зазначили, що коли-небудь стикалися з булінгом: 55,9% дівчат і 46,2% хлопців.

24,7% учнів стали мішенями булінгу з початку повномасштабного вторгнення.

Найчастіше булінг траплявся в Києві (33,7% учнів). Загалом це поширеніше явище для міст, зокрема обласних центрів (34,4%).

У сільській місцевості 25,3% учнів заявили про булінг. У містах районного значення та інших містах – відповідно 25,8% і 24,1%.

Найрідше про випадки булінгу повідомляли учні східних (18%) та південних (22%) областей.

Різновиди булінгу:

• заклики товаришувати з певними друзями (25,9%);
• поширення неправдивих чуток (24,0%);
• отримування образливих онлайн-повідомлень (21,4%)
• зверхні та принизливі відгуки про зовнішність (21,8%);
• жарти або розповіді анекдотів так, щоб було зрозуміло, що це буцімто про мішень булінгу (18,3%).

Звернення по допомогу:

• 59,4% постраждалих від булінгу зверталися по допомогу. Найчастіше зверталися до батьків і вчителів.
• Дівчата частіше зверталися по допомогу, ніж хлопці: 62,4% проти 55,8%.
• Зі збільшенням віку опитаних зменшується частота звернень по допомогу. Серед учнів 5 класів по допомогу зверталися 68,1%, серед 9 класів цей показник скорочується до 47,9%.

Реакція школи на булінг:

• 12,4% випадків – до школи викликали батьків і кривдника, і потерпілого.
• 14,7% випадків – викликали або батьків кривдника, або батьків потерпілого.
• Найефективнішим методом виявилося залучення психолога (68,4% випадків припинення або послаблення булінгу). Водночас поєднання різних методів одночасно дало найліпші результати під час роботи з булінгом.

Залученість дорослих до булінгу:

• 19,6% опитаних зазначили, що вчителі або інші дорослі зі школи, які були свідками цькування, не зробили нічого.
• 14,7% респондентів стикались із ситуаціями, коли до булінгу були залучені батьки однокласників (наприклад, хтось із батьків публічно висловлюється образливо про дитину або закликав її бойкотувати).

Дослідження виявило низку проблем, зокрема недостатню реакцію вчителів на випадки булінгу та потребу учнів у психологічній підтримці.

Дослідження провели аспірантка Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, гостьова дослідниця Принстонського університету Анастасія Мельниченко та кандидатка економічних наук, доцентка кафедри соціальної роботи та реабілітації Наталія Тілікіна методом онлайн-опитування через платформу Qualtrics.

Дослідження, проведене в листопаді 2023 – січні 2024 року, охопило 5576 учнів 5–9 класів (віком 10–14 років) з усіх регіонів України, крім тимчасово окупованих територій.

Мета – виявити рівень поширеності булінгу серед школярів, його видів і причин, а також змін після початку повномасштабного вторгнення Росії.