Дослідження ІМІ: половина українських медіа досі вдається до сексизму та дискримінації

48% українських медіа вдаються до сексистських, дискримінаційних та стереотипних матеріалів щодо жінок. 

Про це йдеться в новому дослідженні Інституту масової інформації (ІМІ) "Гендерна рівність через 134 роки. Як українські онлайни утверджують сексизм у медіапросторі", проведеному в серпні 2024 року, що охопило 50 українських онлайн-медіа*.

Серед основних підсумків дослідження ІМІ: 

• 24 з 50 досліджених онлайн-медіа у своїх матеріалах про жінок використовують елементи мови ворожнечі, сексизму, дискримінаційної лексики та стереотипізації щодо жінок;
• найчастіше редакції згадували про жінок у сексуалізованих описах, акцентували на віці, одязі та зовнішності або відтворювали стереотипний образ "господинь". 

Серед показових прикладів – матеріал із сайту Depo.ua з посиланням на російський сайт знайомств. У ньому поширюють сексизм та об'єктивізацію, що українки, неначе товар, "б'ють рекорди" на сайтах знайомств. Крім того, в матеріалі поширюють стереотипні твердження, що українки – це обслуговчий персонал для іноземних "шугар деді", тому вдома "завжди панує запах щойно приготовленої їжі".

Інші зразки сексизму в медіа:

• "Час для пляжу". Клум знялася в мініатюрному купальнику з невеликих клаптів тканини" (Гордон)
• "Ґабріель Епштейн засвітила інтимні місця у дуже маленькому купальнику" (Gazeta.ua)
• "Гола Брежнєва після розлучення з Меладзе залізла на коня" (Glavcom)
• "Нечупара, яка не вміє прасувати: Меган Маркл висміяли за незграбну спробу пробитися в клуб мільйонерів" (Інформатор)
• "Якої помилки припустилася господиня, якщо гірчить картопляне пюре" (Newsyou)

"Практика деяких редакцій засуджувати жінок за одяг, вік чи зовнішність шкідлива, оскільки в суспільстві проводжують поширюватися негативні та стереотипні твердження. У майбутньому через це погіршуватиметься якість життя дівчат та жінок. Водночас зрозуміло, що деяким редакціям цілком нормально з цим, а деякі взагалі почали практикувати сексистські тексти лише цього року. Це пов'язане з падінням залученості аудиторії з контентом. Тому деякі редакції намагаються максимально фантазувати словами, щоб набити клікбейти. Втім, редакції, які в майбутньому хочуть рекламні колаборації з відомими брендами, мають усвідомлювати, що бізнес не буде йти до тих, хто дискримінує чи принижує аудиторію", – розповіла медіааналітикиня ІМІ Яна Машкова. 

Наприкінці матеріалу ІМІ пропонує рекомендації для тих, хто хоче поскаржитися на сексистські публікації в медіа.

Додамо, що 2023 року Інститут масової інформації фіксував аналогічні показники сексизму та дискримінації щодо жінок в українських онлайн-медіа. 

*Моніторинговий аналіз проводився з 12 липня до 12 серпня 2024 року включно в 50 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ: ТСН, "Українська правда", NV, Цензор.Нет, РБК-Україна, "24 канал", Liga.net, "Еспресо", "Гордон", "Фокус", "Кореспондент.net", УНІАН, Obozrevatel, "Главком", Gazeta.ua, "Апостроф", "Суспільне", Zahid.net, "Українські новини", Укрінформ, Newsyou.info, Delo.ua, "Главред", "Телеграф", "Новинарня", "Громадське", УНН, "Політека", LB.ua, "Слово і діло", Знай.UA, ZN.UA, "Хвиля", "Коментарі", "Інформатор", Інтерфакс-Україна, "КП в Україні", Новини.Live, "Радіо Свобода", "Букви", "Рубрика", "Бабель", "Факти", "Економічні новини", "Подробиці", Lenta UA, Depo.ua, "Страна", "Прямий" та "5 канал".