Дослідження ДМ: працівники українських медіа демонструють високий рівень медіаграмотності

99% працівників українських медіа мають високий або вищий за середній рівень медіаграмотності. Про це свідчать результати національного дослідження, проведеного ГО “Детектор медіа” в партнерстві з ЮНЕСКО за підтримки Японії. 

Метою дослідження було з’ясувати, наскільки ефективно журналісти орієнтуються в інформаційному середовищі, а також визначити потреби в подальшому професійному розвитку.

Серед опитаних:

• 41% має високий рівень медіаграмотності;
• 58% – вищий за середній.

Для порівняння: серед загального населення України віком 18–65 років лише 7% мають високий рівень медіаграмотності, тоді як 28% – низький або нижчий за середній.

Найкращі результати зафіксовано серед працівників онлайн-медіа – 48% з них мають високий рівень. На телебаченні цей показник становить 36%, у друкованих медіа – 31%, на радіо – 34%.

Серед журналістів віком 18–35 років 53% мають високий рівень медіаграмотності, а в групі 46–55 років – 37%.

Вміння розпізнавати дезінформацію

Працівники ЗМІ мають кращі показники, ніж середньостатистичні українці:

• 62% – висока чутливість до дезінформації (серед загального населення – 31%);
• 45% розуміють роль медіа в суспільстві (серед загального населення – 27%);
• 29% орієнтуються в цифровій безпеці й використанні ШІ (серед загального населення – лише 4%).

Критичне ставлення до телемарафону та виклики в роботі

• 47% журналістів критично оцінюють формат телемарафону “Єдині новини” навіть в умовах війни (серед загального населення – 29%);
• 31% стикався з цензурою або тиском за останні три роки. Найбільше – в онлайн-медіа (34%) і на телебаченні (33%);
• 58% журналістів отримували пропозиції створити замовні матеріали;
• 59% користуються інструментами перевірки фактів (Google Reverse Image, DeepFake O-Meter, ChatGPT тощо).

Фактчекінг і ШІ – зона зростання

• 54% медіапрацівників використовують штучний інтелект у роботі, 36% – поки ні.
  
  

Найбільші потреби у вдосконаленні:

• перевірка фактів онлайн (особливо серед працівників традиційних медіа віком 40+);
• створення цифрового контенту;
• розуміння ризиків і можливостей ШІ;
• практичне використання ШI-інструментів.

Обговорення медіаграмотності стало звичною практикою в багатьох редакціях:

• 53% обговорюють її регулярно;
• 37% – час від часу;
• лише 10% – ніколи.

Лише 13% не змогли назвати жодної фактчекінгової ініціативи (для загального населення – 63%). Найчастіше згадували “Детектор медіа” (68%) і StopFake (59%).

Методологія

Опитування проводилося в січні 2025 року серед 412 медіапрацівників усіх типів медіа (онлайн, друк, телебачення, радіо), включно з представниками суспільного, комерційного та державного секторів, а також блогерами й авторами подкастів.

Збір даних:

• 60% – CATI (телефонне інтерв’ю);
• 35% – CAWI (онлайн-анкета);
• 5% – CAPI (особисте інтерв’ю).

Дослідження не охоплювало тимчасово окупованих територій.