До 81% українців повністю відмовилися від медіапродуктів російського виробництва – дослідження
До 81% українців повністю відмовилися від медіапродуктів російського виробництва.
Такими є результати третьої хвилі дослідження Індекс медіаграмотності українців, проведеного громадською організацією “Детектор медіа” у 2022 – на початку 2023 року. Дослідження презентувалося 13 жовтня під час National media talk.
“Від 68% до 81% респондентів сказали, що вони повністю відмовилися від медіапродуктів російського виробництва (у тому числі музики), офіційного та опозиційного суспільно-політичного контенту. Ми бачимо підтвердження цьому, наприклад, і в трендах YouTube. У топ-10 українського YouTube дійсно більше немає російської музики або російських ліберальних блогерів. Водночас у топ-10 українського YouTube досі можна зустріти російські серіали або Comedy Club. Це пояснюється як звичкою та певною інерцією споживання, так і відсутністю хорошої пропозиції нового українського розважального контенту, на виробництво якого на ринку не вистачає коштів”, – розповіла директорка ГО “Детектор медіа” Галина Петренко.
Також вона зазначила, що лише 18%, у порівнянні з 32% у 2020 році, вирішують, наскільки можна довіряти новині, інтуїтивно. Натомість фактично удвічі зросла частка людей, які кажуть, що довіряють новині, якщо її розміщено в медіа, якому вони довіряють.
“Довіра до медіа зазвичай приблизно вдвічі менша за споживання: тобто десь половина споживачів будь-якого медіа в Україні продовжують споживати його інформацію, не довіряючи їй. Але протягом першого року повномасштабного вторгнення рівень довіри змінювався несинхронно до рівня споживання. Наприклад, у той час як споживання новин на телебаченні помітно скоротилося, довіра до цієї інформації з боку тих, хто продовжував дивитися телеканали, зросла. Натомість споживання новин із соціальних мереж помітно зросло, але довіра до них не змінилася”, – зазначила Петренко.
Загалом результати дослідження свідчать: рівень загального індексу медіаграмотності українців значно змінився за два роки, з 2020 по 2022 рік. Частка аудиторії з вищим за середній рівень цього показника зросла з 55% до 81%. Середнє значення показника зросло з 4,8 бала у 2020 до 5,9 бала у 2022 році.
Частка аудиторії з високим рівнем компетентності зросла вдвічі в трьох субіндексах загального рівня медіаграмотності: розуміння ролі ЗМІ в суспільстві (з 45% до 72%), цифрової компетентності (з 49% до 64%) та чутливості до спотвореного контенту (з 56% до 66%). Виняток становить лише субіндекс використання медіа, який значущо не змінився.
Згідно з результатами дослідження, високим є рівень медіаграмотності в молоді 18–25 років (завдяки субіндексам використання та цифрової компетентності) і низьким серед старшої вікової групи 56–65.
Зазначається: що нижче освітній статус, то нижчим є й індекс. Так, серед опитаних із загальною середньою освітою частка осіб з показником низьким та нижчим за середній становить 33%, а серед тих, хто має повну / неповну вищу освіту, – лише 10%.
Суттєві відмінності в рівні медіаграмотності спостерігаються між особами з різним матеріальним статусом. Що вищим є рівень добробуту, то вищий показник має індекс. Серед категорії людей, яким грошей вистачає лише на їжу (низький рівень добробуту), 27% мають низьке та нижче за середнє значення показника. Водночас серед опитаних, яким вистачає на все та які заощаджують кошти (добробут вищий за середній), ця частка становить лише 12%.
Дослідження “Детектор медіа” Індекс медіаграмотності українців визначає рівень вміння українців свідомо сприймати й критично тлумачити інформацію, а також користуватися розмаїттям медіа.
Третя хвиля дослідження, яке було проведене у 2022 – на початку 2023 року, дає змогу зрозуміти, як вплинув на медіаграмотність рік повномасштабної війни. Перша та друга хвилі були проведені у 2020 та 2021 роках.
Програмний директор ГО “Детектор медіа” Вадим Міський анонсував нову хвилю індексу, яку організація виміряє наприкінці 2023 року.
Help us be even more cool!
