Редакція Dnipro.media дослідила, як пов’язані між собою дніпровські новинні сайти, сторінки та канали в соцмережах і месенджерах, які регулярно висвітлюють діяльність міської влади. Журналісти виявили зв’язки між вісьмома новинними сайтами та 131 сторінкою і каналом, частина з яких пов’язана з міською владою Дніпра, комунальними структурами або людьми з їхнього оточення, а деякі отримували бюджетні кошти за інформаційні послуги.
Про розслідування “Хто заробляє на рекламі в дніпровських медіа: як пов’язані 8 новинних сайтів і 131 сторінка в соцмережах” регіональній представниці Інституту масової інформації Катерині Лисюк розповіла головна редакторка медіа Ніка Єгорова.

Серед досліджених ресурсів – “Наше місто”, “Дніпро Оперативний”, “Дніпро. Головне”, “Дніпровська порадниця”, “Афіша Дніпра” та інші.
За даними редакції та отриманого журналістами рекламного прайсу, ці сайти спільно мають близько 3,6 млн відвідувань на місяць. Facebook-групи – понад 1,2 млн підписників, ще майже 700 тисяч – сторінки й канали в Telegram, Instagram, Viber, YouTube і TikTok.
Як журналісти виявили зв’язки між ресурсами
За словами Ніки Єгорової, поштовхом до розслідування стала схожість контенту, який редакція помічала на різних дніпровських медіа.
“Ми давно помічали, що в частині дніпровських медіа новини виходять одна за одною з дуже схожими, а іноді й однаковими, меседжами. Тому вирішили розібратися, як насправді влаштований інформаційний простір Дніпра і хто на нього впливає. У процесі побачили, що йдеться не просто про окремі медіа чи сторінки, а про цілу мережу ресурсів, частина з яких пов’язана з міською владою, комунальними структурами або людьми з її оточення”, – розповіла вона.

Під час розслідування журналісти виявили, що частина ресурсів має спільні адреси, телефони та електронні адреси для продажу реклами. Зокрема, “Дніпро.Головне”, “Наше місто”, “Дніпровська порадниця” та “Афіша Дніпра” вказують один номер телефону для рекламних звернень.
Журналісти звернулися до представників медіа як потенційні рекламодавці й отримали єдиний рекламний прайс одразу на вісім сайтів.
Щоб перевірити, як працює ця система, Dnipro.media замовило рекламну статтю для “Афіші Дніпра”. За даними авторів розслідування, матеріал без окремого погодження із замовником опублікували на іншому сайті з того самого рекламного прайсу – “Дніпровській порадниці”.
Під час звернення щодо реклами на “Дніпрі Оперативному” журналістам запропонували розміщення не лише на цьому ресурсі та його Facebook-сторінці, а й у Telegram-каналі іншого медіа – “Нашого міста”.
За даними розслідування, рекламні замовлення для різних ресурсів оформлювали через ФОП Андрія Борисенка. До березня 2025 року він був співзасновником рекламної агенції “Айк’ю Діджитал Груп” (IQ Digital).
Авторка розслідування, журналістка Dnipro.media Людмила Замірська, розповіла ІМІ, що робота над матеріалом тривала понад місяць.
“Частину інформації доводилося здобувати під прикриттям, зокрема перевіряти, як насправді працює рекламна мережа. Окремо потрібно було продумувати способи, як отримати необхідні дані та перевірити кожну ланку”, – розповіла авторка.
Зв’язки з комунальними ресурсами та бюджетні кошти
Окремо журналісти дослідили зв’язки частини приватних ресурсів з комунальним “Дніпро TV”.
За даними розслідування, “Наше місто” та “Дніпро TV” працюють за однією адресою. Під час візиту журналісти побачили їхні кабінети на одному поверсі навпроти один одного зі спільним холом. За іншою адресою розташовані відеопродакшн “Нашого міста” та офіс видання “Дніпро. Оперативний”.


Також Dnipro.media встановило, що Богдан Пападін, автор матеріалів, які одночасно поширювалися на різних сайтах і сторінках досліджуваної мережі, працює у відділі розвитку та PR “Дніпро TV”. Цю інформацію комунальна телестудія надала у відповідь на запит редакції.
Журналісти також проаналізували бюджетні замовлення. За їхніми підрахунками, у 2024–2026 роках департамент інформаційної політики Дніпровської міської ради замовив у “Нашого міста” п’ять послуг на загальну суму близько 14,94 млн грн. Ще приблизно 2,25 млн грн інформаційних послуг замовляло КП “Дніпровська міська студія телебачення”.
ФОП Андрія Борисенка у 2020–2025 роках отримав від КП “Дніпровська міська студія телебачення” близько 4,64 млн грн. “Айк’ю Діджитал Груп”, за підрахунками редакції Dnipro.media, отримала близько 19,32 млн грн, понад половину цієї суми – від тієї самої комунальної телестудії.
У Dnipro.media також нагадали про дослідження Громадянської мережі ОПОРА 2021 року щодо пов’язаної з IQ Digital мережі сайтів і Facebook-сторінок. За даними ОПОРИ, під час місцевих виборів ці ресурси просували Бориса Філатова та партію “Пропозиція”, а у 2020 році агенція вела виборчу кампанію Філатова “під ключ”.
У 2025 році Антимонопольний комітет України оштрафував “Айк’ю Діджитал Груп” на 68 тисяч гривень за змову на торгах. Йшлося про закупівлю міськради 2023 року на просування інформації в соціальних мережах вартістю близько 2,4 млн грн.
Схожі матеріали на різних ресурсах
Dnipro.media також проаналізувало контент досліджуваних ресурсів. Журналісти зафіксували випадки, коли однакові або дуже схожі матеріали про блогерів та політичних опонентів міського голови Дніпра з’являлися майже одночасно на кількох сайтах, а потім поширювалися через Facebook-сторінки та Telegram-канали.
Зокрема, такі інформаційні хвилі, за даними розслідування, стосувалися блогерів Ігоря Лаченкова й Тимофія Потеряйла, а також депутата Дніпровської міської ради Загіда Краснова.

За словами Людмили Замірської, одним з найскладніших завдань під час роботи було довести та показати мережу зв’язків між різними ресурсами, людьми й компаніями.
“Найскладніше – довести й показати широку мережу зв’язків між медіа, людьми та компаніями. А ще – отримати коментарі: і міська рада, і частина фігурантів розслідування відмовилися по суті відповідати на наші запити”, – розповіла журналістка.
Dnipro.media зазначає, що результати розслідування свідчать про ознаки тяглості моделі взаємодії між частиною дніпровських медіаресурсів, яку фіксували ще під час місцевих виборів. Водночас частина пов’язаних з нею людей та структур продовжує отримувати бюджетні замовлення у сфері інформування.