Для ЗМІ надали рекомендації з висвітлення питань, пов’язаних із булінгом

Фото – dyvys.info

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення представила мовникам рекомендації для ЗМІ з висвітлення питань, пов’язаних із булінгом.

Рекомендації було розроблено з ініціативи секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та презентовано на круглому столі “Булінг. Протидія явищу та створення безпечного інформаційного простору” 12 вересня, повідомляється на сайті Нацради.

Зокрема, медіа рекомендується:

1. Відповідально ставитися до ймовірних наслідків інформаційного втручання, керуватися правилами, які забезпечать повноту, об’єктивність і достовірність висвітлення інформації про випадок (проблему) булінгу, а саме:

• уникати власного оцінювання стосовно можливих причин булінгу;
• не допускати власних припущень щодо ситуації, про яку повідомляється, як факту булінгу, окрім подання думки осіб (прямою мовою), що висувають таку версію на власний розсуд;
• до офіційного ухвалення рішення суду називати булінг як одну з версій конфлікту, повідомляючи також інші версії (за їх наявності).

2. Висвітлювати тему булінгу у формах та в спосіб, що не допускають:

• заохочення або спонукання до булінгу з мотивів наслідування;
• висвітлення інформації, що дає змогу ідентифікації широкою громадськістю особи, яка вчинила булінг або постраждала від булінгу: прізвище дитини, фото/відеозображення обличчя; назва населеного пункту (крім міст із населенням більш як 50 тис.), адреса інтернет-сторінки або акаунтів у соцмережах (зокрема, скриншотів, особливо в разі кібербулінгу);
• травматизації та залякування аудиторії, особливо дитячої (утримуватися від показу випадків булінгу, які містять детальну інформацію про спосіб заподіяння фізичної, психологічної, економічної шкоди, приниження гідності, знущань і насмішок, зокрема пов’язаних із сексуальною / гендерною тематикою, в час, коли дитина може здійснювати самостійний телеперегляд, – у будні із 7:00 по 22:00).

3. Збільшити обсяг контенту, який є корисним для аудиторії, зокрема поширювати інформацію:

• про соціальні причини булінгу, роль спостерігачів у припиненні булінгу, способи запобігання булінгу як явищу на початкових етапах його формування, системні способи протидії булінгу, що не спричиняють погіршення ситуації;
• про необхідність допомоги всім особам, які стали учасниками булінгу, незалежно від того, в якій ролі вони перебували;
• щодо контактних даних гарячих ліній, груп допомоги, кризових психологічних центрів тощо, де особи, які стали учасниками булінгу, можуть отримати допомогу.

4. Збільшити обсяг інформації, спрямованої на позитивне висвітлення стосунків у школі та іншому дитячому середовищі. Створюючи медіапродукцію про булінг / цькування, намагатися знайти противагу негативу, зокрема повідомляти про історії успіху, толерантності тощо.

5. До вироблення контенту залучати фахових експертів у сфері протидії булінгу (психологів, спеціалістів освітньої галузі, представників правоохоронних органів, соціальних служб тощо).

6. Журналістам, редакторам та іншим дотичним до процесу створення медіапродукції спеціалістам підвищити рівень знань щодо явища і механізмів булінгу, спираючись на перевірені джерела, зокрема скористатися спеціалізованими дистанційними курсами, підготовленими вітчизняними фахівцями, які узагальнили світовий досвід (за відсутності спеціалізованих курсів для журналістів можна скористатися рекомендованим Міністерством освіти і науки України курсом “Протидія та попередження булінгу (цькування) в закладах освіти”.